Козацька організація серед поселенців м. Харкова існувала з часу його заснування. За переписом 1655 р. "в Харьковской и Лопанской слабодах" нараховувалося 476 "черкас". Сама назва поселенців (тюрк. "чери-кисі" - озброєна людина) свідчить про козацьку належність перших харків'ян. У 1659-1660 р.р. для захисту краю від татар та організації населення царський уряд сформував Харківський, а згодом (1670 р.р.) - Балаклійський слобідські козацькі полки. Останній проіснував лише сім років і був приєднаний до Харківського. В свою чергу, із Харківського 1685 р. виділився Ізюмський полк. Таким чином, разом з Острозьким, Сумським та Охтирським вони склали п'ять козацьких полків - військових та адміністративно-територіальних одиниць, на які поділялося Слобідська Україна.

У всьому світі люди сповідають майже однакові традиції, а саме - відзначають різні ювілейні дати, серед яких не останнє місце займають річниці заснування столиць країн чи знаменитих міст. Ця традиція характерна і для українців.

Першій столиці України - місту Харкову - в 2004 р. виповнюється 350 років. За три з половиною століття Харків з укріпленого пункту, фортеці перетворився в одне з визначних міст України, з потужним промисловим, науково-виробничим і духовним потенціалом.

Видатними подіями в історії України й Росії, а також в усій європейській історії, були визвольна війна українського народу 1648-1654 р. р. і перехід України під владу російського царя. Цим пояснюється той великий інтерес, з яким вивчали ці питання історики різних часів і різних класових угруповань.