| #12 от 29.04.2010 |
Передовица
Зі святом Великої Перемоги!
[Ректор НТУ «ХПІ» Леонід Товажнянський] | | Найсвятішим, найлюдянішим святом нашого народу протягом 65 років було і залишається 9 травня – День Перемоги. Протягом усього цього часу в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» поряд із нами жили й працювали учасники Великої Вітчизняної війни, ветерани війни і праці. У перші повоєнні роки тих, хто пройшов крізь пекло Другої світової й наполегливо навчався, відбудовував інститут і всю країну, було в ХПІ майже 800 чоловік.
|
История НТУ "ХПИ"
Не стареют душой ветераны 
[А. Быстриченко, директор Музея истории НТУ «ХПИ»] | | Традиционно накануне Дня Победы в Музее истории НТУ «ХПИ» проходят встречи ветеранов – участников боевых действий, работников тыла, приближавших День Великой Победы, со студентами |
Памяти тех, кто сражался за жизнь
[П. Николенко] | | 21 апреля на кафедре биотехнологии и аналитической химии, по инициативе заведующего кафедрой, профессора Н. Ф. Клещева состоялась встреча студентов ТНВ, ТОВ и ИТ факультетов с участником боевых действий, председателем Совета ветеранов НТУ «ХПИ», профессором Анатолием Ильичем Христофоровым и ветераном войны и труда, профессором Игорем Ивановичем Литвиненко.
|
Тих днів не змовкне слава…
[Ю. Озерський, доцент кафедри політичної історії] | | Як сиві дніпрові води збігають роки. Журавлиними ключами відлітають у далекий вирій дні. Давно відлунали канонади грізних боїв Великої Вітчизняної війни, і на порозі знову весна, весна 65-ї річниці Перемоги у найжорстокішій і найстрашнішій війні XX століття |
| Пошук триває | | Згадаємо всіх поіменно |
Этот день мы приближали, как могли!
[Подготовила М. Михайлина] | | Великая Отечественная война. Вряд ли найдется семья, которую не затронуло бы это горе. На фронт уходили деды, отцы, сыновья, братья и любимые, сестры и жены. А в тылу и на оккупированных территориях их оставались дожидаться маленькие дети, сестры, матери, возлюбленные, жены. Сколько слез было пролито, как часто надежда угасала в сердце, но потом вновь и вновь разгоралась ярким пламенем. Тем пламенем, которое вело в бой, согревало в холодной землянке, освещало путь во тьме…
|
Воин, ученый, гражданин
[А. Игнатченко, сотрудник музея истории НТУ «ХПИ»] | | К 100-летию профессора Леонида Лаврентьевича Нестеренко (1910–1987 гг.)
| | страницы: 1, 2, 3 | |
