«Цілеспрямований студент, він чітко знає, для чого вчиться, – так охарактеризувала Романа Любича, студента групи ЕМБ-42б, куратор Юлія Вікторівна Чурсіна. – І група дружна, разом і вчаться, і відпочивають».

На останньому засіданні Вченої ради нашого університету Романові Любичу призначили іменну стипендію, шлях до якої він почав ще в Сєвєродонецькому хіміко-механічному технікумі. Рома вивчав там електронні обчислювальні машини. А потім приїхав до Харкова, надавши йому перевагу перед Донецькою політехнікою.

– Мій вибір був цілком свідомий. Харків – перша столиця, і тут більші перспективи для подальшого працевлаштування. А Харківський політехнічний інститут відомий своїми науковими школами, – розповідає Роман Любич. – Викладачі завжди використовують нові матеріали, сучасні досягнення.

На першому курсі юнак навчався за контрактом, та по закінченні – переведений на бюджет. І виправдав довіру керівництва кафедри та факультету – вже п’ять семестрів залікову книжку прикрашають лише відмінні оцінки. Хоча Роман живе в гуртожитку, це не заважає йому навчатися. Він ще й виконує обов’язки голови студентської ради. Разом із комендантом Н.П. Капанадзе та заступниками деканів Е та ЕМБ факультетів проводить бесіди зі студентами, розв’язує проблеми, пов’язані із вихованням.

Авторитет Романа складає не лише його активна позиція в гуртожитку. Викладачі кафедри «Промислова та біомедична електроніка» залучають своїх студентів до наукової роботи. Одним із видів такої роботи є ігрове проектування, взяти участь у якому запропонував доцент Іван Іванович Чикотило. Бригада, до складу якої входив Роман Любич, посіла перше місце.

А зараз Рома готує бакалаврську роботу, присвячену розробці та аналізу сучасних методів управління асинхронними приводами, під керівництвом д. т. н., професора Юрія Петровича Гончарова. Робота виконується на замовлення науково-виробничого об’єднання «ЕОС», яке співпрацює з Казахстаном і поставляє йому перетворювачі для нафтогазоперекачувальних станцій.

– Робота в цьому напрямку покликана піднімати нашу промисловість, – говорить науковий керівник Р.Любича, професор Юрій Петрович Гончаров. – Я нещодавно почав працювати з Романом, та вже встиг помітити такі його якості, як наполегливість, бажання засвоїти знання. Він переймається проблемами своєї галузі промисловості.

– Я жодного разу не пошкодував про свій вибір спеціальності «Промислова електроніка». Дуже сподобалися курси «Цифрова схемотехніка» та «Теорія автоматичного регулювання», – говорить Роман Любич. – Підготовка бакалаврської роботи – це вже певний етап в становленні молодого спеціаліста. Якщо чесно, то я планую отримати диплом магістра. А далі – побачимо.