Стипендіат Верховної Ради України, переможниця Всеукраїнського конкурсу
студентських наукових робіт (3 місце за напрямком «Дизайн архітектурного
середовища»), студентка четвертого курсу Соф’я Вєтвицька (ХТ-117в) – дівчина
енергійна і захоплена, яка впевнено крокує до власної мрії. А мріє вона про
роботу на великому підприємстві з виготовлення листового скла на території
України.
– Я родом з Дніпра, змалечку у мене був інтерес до хімії, шкільна вчителька
Галина Рябуха відкрила для мене цей дивовижний світ, і малювання. І в дорослому
житті мені дуже хотілося б пов’язати ці захоплення. Спеціальність з
декоративного скла, кераміки, емалей – ідеальне поєднання науки і мистецтва – я
знайшла в НТУ «ХПІ». Славні традиції, що зберігаються тут протягом 135 років,
захоплені своєю справою викладачі, які прагнуть поділитися знаннями з молодим
поколінням, Палац студенів і Спорткомплекс, що допомагають творчо розкритися і
загартувати тіло і дух. Зараз я навчаюся на четвертому курсі і жодного разу не
пошкодувала про свій вибір.
Затвердження іменної стипендії Верховної Ради України для мене – це
підтвердження того, що я правильно обрала свій шлях! Це моє перше досягнення, не
дивлячись на те, що я не отримала у справі вибору професії підтримки з боку
сім’ї, адже батьки мріяли, щоб я пішла шляхом мого батька – в юриспруденцію. Та
це сповна компенсували викладачі і співробітники кафедри технології кераміки,
вогнетривів, скла та емалей: Людмила Щукіна, Галина Шабанова, Вікторія
Тараненкова, Олена Федоренко, Ярослав Пітак та їх колеги. Я вдячна їм за
ставлення до студентів – з повагою та розумінням, за їх бажання працювати в такі
складні часи, за прагнення допомогти.
Дуже приємно працювати з корифеями кафедри, навчатися, переймати їх досвід.
Людмила Лазарівна Брагіна – науковець зі світовим ім’ям, її роботи знають у
багатьох країнах, поважають колеги з університетів і коледжів зарубіжжя. Робота
«Декороване скло як елемент дизайну в будівництві» для конкурсу виконувалася
саме під її керівництвом. І це був творчий процес, я вивчала способи
виготовлення декоративного скла і бачила результати своєї праці не на папері.
Соф’я Вєтвицька із захватом розповідає про свої захоплення, особливо про
малювання, якому приділяє багато часу (дівчина закінчила на «відмінно» художню
школу), і про допомогу тваринам у притулках. Чуйна і любляча, з відкритим
серцем, вона завжди готова допомогти, і я радію і пишаюся з того, що такі
прекрасні молоді люди – упевнені в собі і у власних силах, наполегливі і спраглі
до знань – навчаються у ХПІ, примножують його здобутки і продовжують традиції.
Під закінчення нашої зустрічі Соф’я побажала усім веселих новорічних свят!
Студенти, будьте чуйними і ставтеся з повагою один до одного та до братів
наших менших. Навчайтеся старанно і впевнено крокуйте до мети, незважаючи ні на
що! Здійснення мрій, політехніки!