Міжнародна науково-практична конференція «Духовність як складова української державності» відбулася 9–10 квітня цього року. Її організаторами виступили Харківська обласна рада, Харківський національний університет будівництва та архітектури, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», Академія військово-історичних наук і козацтва, Харківський науково-дослідний інститут козацтва, інші освітні заклади та громадські організації.

Загалом у роботі конференції взяли участь представники 30 закладів вищої освіти та науково-дослідних інститутів, зокрема доктори наук та професори з України та інших країн. До програми форуму включено 160 доповідей, авторами яких стали 290 викладачів, науковців, аспірантів та студентів. Електронна версія збірника матеріалів конференції була репрезентована на міжнародній платформі наукових досліджень Academia.edu.

Активну участь в організації та проведенні форуму брав і наш університет, в якому завжди приділялась та приділяється велика увага духовному вихованню студентської молоді. Це викладачі, аспіранти та студенти факультету соціально-гуманітарних технологій на чолі з деканом професором А. В. Кіпенським.

Вітальні листи учасникам конференції надіслали голова Постійної комісії з питань науки, освіти, духовності Харківської обласної ради В. О. Звєрєв та ректор Харківського національного університету будівництва та архітектури, доктор архітектури, професор Ю. М. Шкодовський, який поздоровив Академію військово-історичних наук і козацтва з п’ятиріччям та Харківський науково-дослідний інститут козацтва з десятиріччям від дня заснування. З привітанням виступив доктор педагогічних наук, завідувач кафедри суспільно-правових наук і менеджменту освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, професор А. В. Губа.

На пленарному засіданні обговорювались важливі питання духовно-морального виховання української молоді, завдяки якому спадкується історичний досвід, молодь залучається до соціальних та виробничих відносин, зберігаються культурні традиції нашої держави. Своїми науковими поглядами на проблеми духовності як складової української державності поділилися Д. Л. Чередник («Духовно-моральне виховання як складова формування компетентного фахівця», ХНУБА), О. О. Дольська («Метафора сприйняття світу як підґрунтя духовної складової людства», НТУ «ХПІ»), О. П. Проценко («Духовність та її аксіологічні виміри», ХНУБА) та інші.

Найбільш гострі дискусії розгорнулися на секційних засіданнях. Модератором секцій «Онтологія духовності в екзистенційному просторі культури України» та «Духовно-моральне виховання молоді як пріоритетне завдання української освіти» був декан факультету соціально-гуманітарних технологій, професор А. В. Кіпенський. Найбільшу зацікавленість викликали доповіді В. І. Міщенка «Інтелігентність як соціальний вимір духовного обличчя особистості: третя функція» (кафедра філософії НТУ «ХПІ»), С. Є. Євсєєва «Проблеми формування духовних засад суспільства в сучасній Україні» (ХНУБА), В. А. Міщенка «Деякі питання духовно-морального навчання та виховання у сучасному інформаційному суспільстві: антологія, методологія, дефініції, сутнісні застереження» (кафедра міжнародного бізнесу та фінансів НТУ «ХПІ»), О. С. Пономарьова «Онтологічний статус духовності у філософії освіти» та М. К. Чеботарьова «Розвиток духовності лідера як завдання вищої школи» (кафедра педагогіки та психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ»).

Особливо слід відзначити участь у конференції студентів факультету соціально-гуманітарних технологій нашого університету, які надіслали на конференцію близько 30 тез доповідей. Цікаву доповідь «Історична освіта як інструмент подолання духовно-моральної кризи пострадянського суспільства» зробили студентки кафедри соціології і політології А. Гур’єва та Т. Харченко.

Наприкінці конференції були підведені підсумки. У ході дискусій визначилися, що духовність – це багатогранний стан людини, який їй взагалі притаманний від народження (на відміну від тварин), а кожна грань – це окрема чеснота. Але кількість чеснот згодом може не тільки збільшуватися, але й зменшуватися. Саме тому завданням родини, школи, університету та суспільства є створення відповідних умов для розвитку духовності у кожній дитині. Інакше замість майбутніх будівників нашої країни отримаємо безрідних манкуртів з вищою освітою, які будуть готові працювати на кого завгодно та де завгодно, в будь якій країні – хоч на Заході, хоч на Сході, тільки б не у себе вдома.