На цьому знімку стипендіат Верховної Ради України магістрант кафедри «Автомобіле-
і тракторобудування» Геннадій Гріненко. Його ім’я вже відоме постійним читачам
нашої газети. У номері 12–13 від 14 червня 2017 року було опубліковано матеріал
«НТУ «ХПІ» та ХТЗ: грані співпраці». Там Геннадій розповідав про свою практику в
дослідно-експериментальному цеху заводу, а сьогодні він ділиться з нашими
читачами своїми враженнями про роки навчання в Політеху і планами на майбутнє.
«З самого дитинства планував займатися технікою, постійно щось майстрував. Ще
зі шкільної парти знав, що вступлю на навчання до Політеху. Остаточно
визначитися з вибором мені допоміг мій майбутній куратор групи – завідувач
лабораторії кафедри «Автомобіле- і траторобудування» Анатолій Данилович
Галуцьких. У День відкритих дверей він провів екскурсію лабораторією та показав
кафедру в цілому, розповів про напрямки наукової діяльності. З того самого
моменту я зрозумів що хочу навчатися тільки тут.
Займатися науковою роботою я почав ще з середини третього курсу. Ми з моїм
товаришем Владиславом Безкоровайним (у майбутньому стипендіатом Президента
України) звернулися до завідувача нашої кафедри професора Вадима Борисовича
Самородова з проханням стати керівником підготовки наших бакалаврських дипломних
проектів. Під його керівництвом ми почали поглиблене вивчення
трансмісійно-матричного аналізу і загальних принципів роботи
гідрооб’ємно-механічних трансмісій, зокрема ГОМТ-1С, розробленої на кафедрі.
Наукову діяльність у цьому напрямку я продовжую і понині.
Навчальний процес за дуальною схемою і переддипломна практика проходили в
тісній співпраці з АО «ХТЗ». Там ми мали змогу значно поглибити свої знання і
практичні навички, а також втілити здобуті в стінах інституту теоретичні знання
на практиці. Зокрема я розробив нову підставку під навантажувальний пристрій для
стенду випробувань гідрооб’ємно-механічної трансмісії ГОМТ-2С. Мною з товаришами
були проведені всі виміри, розрахунки майбутньої конструкції, за затвердженим з
керівництвом заводу ескізом був створений пакет технічної документації для її
виробництва. Підсумком цих робіт стало виготовлення даної підставки і її монтаж
у цеху в складі стенда, на якому тепер проводяться випробування нової трансмісії.
Шість років промайнули непомітно. Звичайно, було важко, але на мою думку,
саме в цьому і полягає сутність навчання: якщо це дається тобі надто легко – то
ймовірно ти не використовуєш свій потенціал на повну. Я планую продовжити своє
навчання, вступивши до аспірантури, стати викладачем. У зв’язку з цим окремо
хотілося б відзначити дружний колектив викладачів кафедри, які своїм особистим
прикладом, ставленням до студентів і відданістю своїй справі вносять вагомий
внесок у становлення молодого покоління інженерів та науковців.
Свій вільний час намагаюся присвятити своїм рідним, друзям, хобі. Моїм
найбільшим захопленням є музика. Граю на гітарі в рок-гурті».
Ми сподіваємося, що пройдуть роки, і ім’я героя цієї публікації увійде до
списку найвидатніших випускників нашого славного політехнічного університету!
Фото Ігоря Гаєвого