Чергова конференція з філософії була присвячена одній з найдавніших тем
людства – проблемі існування людини та її пошуків себе в цьому світі.
Ініціаторами та організаторами форуму стали викладачі кафедри філософії та
співробітники наукової бібліотеки: головний керівник проекту – професор Яків
Володимирович Тарароєв, ідейний лідер заходу – доцент Наталія Борисівна Годзь,
безпосередній організатор та керівник заходу – доцент Ольга Миколаївна
Городиська, помічник – асистент Євгеній В’ячеславович Глущенко. Велику допомогу
в організації студентських виступів надали доцент Едуард Анатолійович
Кальницький (Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого) та
викладач Володимир Васильович Дейнека (Харківський національний медичний
університет).
Робота конференції розпочалася з виступу Ольги Миколаївни Городиської, в
якому вона наголосила на невичерпності та глибині проблеми людини, розповіла про
те, як багато нерозкритого лишається в її сутності навіть сьогодні. Слід
зазначити, що в переважній більшості доповіді учасників конференції
супроводжувалися візуальними презентаціями та демонстрацією відео.
Серед тем, які звучали у виступах студентів ХПІ, НЮУ та ХНМУ були такі, як: «Особливості
філософії Григорія Сковороди», «Філософія Відродження та сучасність», «Проблеми
гендерних досліджень». Хотілося б відзначити блискучі виступи студентів
Харківського політеху Олексія Пилипенка (Е-47в) – «Філософія епохи Ренесансу
крізь призму національної ідеї України» та Аліни Лаврук (БЕМ-97а) – «Філософія
почуттів». Активну участь у обговоренні цих та інших тем брали Олена Головченко
(СГТ-37а), Анастасія Шаповалова (СГТ-37б), Олександр Филипов (ТМ-67), Вадим
Гончаров (МІТ-17), Дарина Ляшенко (СГТ-37а), Яна Щепніна (СГТ-37а), Наталія
Мовчан (СГТ-37б) та Ганна Панкова (СГТ-37а).
Цікавими були доповіді іноземних студентів, а також представників інших вишів
України. Так, наприклад, студент з Індії Махарі Веєра Венката Акхіль
репрезентував філософські аспекти проблеми догляду за хворими у паліативних
хоспісах. Майже кожен виступ був супроводжений запитаннями до презентантів;
цікава, хоча і не без щіпки гостроти, полеміка сприяла більш глибокому та
повному розкриттю поставлених у виступі питань. В цілому учасники
продемонстрували порівняно широкі знання у своїх галузях, майстерність
організації власного виступу, а також, у післявиступній полеміці – стійку та
безкомпромісну позицію щодо доведення власних тез. Аби продемонструвати рівень
вражень від конференції її відвідувачів, з цього приводу, надамо слово двом
студентам.
Одна з учасниць конференції, студентка Національного юридичного університету
ім. Ярослава Мудрого Аліна Гончаренко: «Організація конференції була на
вищому рівні. Була затишна атмосфера. Лишень, хотілося б наявності кава-брейка,
на якому учасники мали б змогу познайомитися ближче, обмінятися думками. До
виступу на конференції мене спонукав інтерес до сприйняття філософії студентами
інших вишів, а також хотілося наголосити на ролі правової культури в філософії.
Мені сподобалися відкритість та свобода у сприйнятті різних точок зору, хотілося
б, правда, щоб графік проведення заходу був більш структурований».
Надамо слово одному з найактивніших учасників конференції, який задавав
питання майже кожному доповідачеві, студенту Харківського політехнічного
інституту Захару Парахіну: «Завдяки особливостям такої науки, як філософія,
існує можливість обговорити силу-силенну різних актуальних проблем. Відчувалася
більша свобода учасників; усі знаходилися в єдиному просторі. Важливим було і
те, що не було однієї точки зору, яка б знищувала інші, я впевнений, що подібні
конференції ставатимуть дедалі кращими. Вважаю, що це буде щось подібне до «TED
talks», але з більшою кількістю питань до кожного учасника».
