Чергова конференція з філософії була присвячена одній з найдавніших тем людства – проблемі існування людини та її пошуків себе в цьому світі. Ініціаторами та організаторами форуму стали викладачі кафедри філософії та співробітники наукової бібліотеки: головний керівник проекту – професор Яків Володимирович Тарароєв, ідейний лідер заходу – доцент Наталія Борисівна Годзь, безпосередній організатор та керівник заходу – доцент Ольга Миколаївна Городиська, помічник – асистент Євгеній В’ячеславович Глущенко. Велику допомогу в організації студентських виступів надали доцент Едуард Анатолійович Кальницький (Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого) та викладач Володимир Васильович Дейнека (Харківський національний медичний університет).

Робота конференції розпочалася з виступу Ольги Миколаївни Городиської, в якому вона наголосила на невичерпності та глибині проблеми людини, розповіла про те, як багато нерозкритого лишається в її сутності навіть сьогодні. Слід зазначити, що в переважній більшості доповіді учасників конференції супроводжувалися візуальними презентаціями та демонстрацією відео.

Серед тем, які звучали у виступах студентів ХПІ, НЮУ та ХНМУ були такі, як: «Особливості філософії Григорія Сковороди», «Філософія Відродження та сучасність», «Проблеми гендерних досліджень». Хотілося б відзначити блискучі виступи студентів Харківського політеху Олексія Пилипенка (Е-47в) – «Філософія епохи Ренесансу крізь призму національної ідеї України» та Аліни Лаврук (БЕМ-97а) – «Філософія почуттів». Активну участь у обговоренні цих та інших тем брали Олена Головченко (СГТ-37а), Анастасія Шаповалова (СГТ-37б), Олександр Филипов (ТМ-67), Вадим Гончаров (МІТ-17), Дарина Ляшенко (СГТ-37а), Яна Щепніна (СГТ-37а), Наталія Мовчан (СГТ-37б) та Ганна Панкова (СГТ-37а).

Цікавими були доповіді іноземних студентів, а також представників інших вишів України. Так, наприклад, студент з Індії Махарі Веєра Венката Акхіль репрезентував філософські аспекти проблеми догляду за хворими у паліативних хоспісах. Майже кожен виступ був супроводжений запитаннями до презентантів; цікава, хоча і не без щіпки гостроти, полеміка сприяла більш глибокому та повному розкриттю поставлених у виступі питань. В цілому учасники продемонстрували порівняно широкі знання у своїх галузях, майстерність організації власного виступу, а також, у післявиступній полеміці – стійку та безкомпромісну позицію щодо доведення власних тез. Аби продемонструвати рівень вражень від конференції її відвідувачів, з цього приводу, надамо слово двом студентам.

Одна з учасниць конференції, студентка Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Аліна Гончаренко: «Організація конференції була на вищому рівні. Була затишна атмосфера. Лишень, хотілося б наявності кава-брейка, на якому учасники мали б змогу познайомитися ближче, обмінятися думками. До виступу на конференції мене спонукав інтерес до сприйняття філософії студентами інших вишів, а також хотілося наголосити на ролі правової культури в філософії. Мені сподобалися відкритість та свобода у сприйнятті різних точок зору, хотілося б, правда, щоб графік проведення заходу був більш структурований».

Надамо слово одному з найактивніших учасників конференції, який задавав питання майже кожному доповідачеві, студенту Харківського політехнічного інституту Захару Парахіну: «Завдяки особливостям такої науки, як філософія, існує можливість обговорити силу-силенну різних актуальних проблем. Відчувалася більша свобода учасників; усі знаходилися в єдиному просторі. Важливим було і те, що не було однієї точки зору, яка б знищувала інші, я впевнений, що подібні конференції ставатимуть дедалі кращими. Вважаю, що це буде щось подібне до «TED talks», але з більшою кількістю питань до кожного учасника».