Харизматичний
Активний
Рішучий
Креативний
Інтелектуальний
Відповідальний
 

Відвідувачі сайту нашого університету вже знайомі з повідомленням про те, що робота вчених НТУ «ХПІ» «Створення Харківського інноваційного центру комерціалізації технологій і наукових розробок» була визнана кращим інвестиційним проектом соціально-економічного розвитку Харкова та включена до «Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року».

На Міжнародному форумі «Харків – стратегія успіху», в якому взяли участь представники керівництва міста, центральних органів влади, громадських та благодійних організацій, бізнесмени, вчені, політологи, іноземні експерти, нагороду нашому університету отримали ректор, професор Євген Сокол та професор Едуард Сімсон – президент АО «Українські інформаційні системи».

Форум «Харків – стратегія успіху» – міжнародний захід, що має за мету налагодити комунікацію між територіальною громадою, муніципальною владою, бізнесом і зацікавленою міжнародною спільнотою для винайдення оптимальних рішень стратегічного розвитку міста та моніторингу й корегування розробленої стратегії, над якою працювали понад 700 громадських діячів і бізнесменів. Розробники визначили місію нашого міста – бути точкою інноваційно-креативного зростання національної економіки з комфортними умовами проживання освіченого і здорового населення.

Ми звернулися до одного з учасників розробки проекту «Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року» – професора кафедри менеджменту ЗЕД та фінансів, директора міжнародного бізнес-центру Т. В. Данька.

– Розкажіть, будь ласка, Тарасе Володимировичу, про участь нашого університету у розробці стратегії Харкова на 2016–2020 роки.

– Ця участь складалася з кількох етапів. Спочатку у червні на базі нашого університету відбулося засідання «круглого» столу «Промисловість, підприємницька діяльність, споживчий ринок», присвяченого розробці стратегії. В ньому змогли взяти участь багато політехніків. Зокрема, з пропозиціями щодо впровадження кластерного підходу до взаємодії системи вищої освіти і науки з промисловістю в забезпеченні економічного прориву в Харкові виступив ректор, професор Є. І. Сокол. Після НТУ «ХПІ» подібні тематичні «круглі» столи відбулися і в деяких інших університетах Харкова. Ці заходи були відкритими, тому всі бажаючі з нашого університету змогли взяти участь і в них. Слід зазначити, що представники робочої групи з розробки стратегії уважно розглядали пропозиції, які звучали на «круглих» столах. Що стосується наших пропозицій стосовно розвитку високотехнологічних кластерів у Харкові, то ми додатково надали їх розробникам і у вигляді пояснювальної записки. В кінцевому рахунку, їх було враховано в проекті стратегії у частині, яка стосується економічного розвитку. Там визначена операційна ціль 2.3 «Науково-освітнє місто економіки знань», для досягнення якої зафіксовано заходи щодо створення технологічних платформ і кластерних утворень за участю наукових установ і вищих навчальних закладів.

Звичайно, ми подавали набагато детальніші пропозиції, ніж ті кілька рядків, які врешті були внесені до стратегії. Але те, що наші пропозиції були враховані, якраз і підтверджує високий ступінь їх актуальності та обґрунтованості. Якщо стратегія буде остаточно прийнята міською радою, то на виконання наших пропозицій буде розроблятися окрема міська програма. Слід подякувати за участь у підготовці цих пропозицій доцентів О. І. Чайкову, Н. В. Ширяєву та старшого викладача А. В. Івахненка, які працюють на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та фінансів.

Також, наскільки мені відомо, свої пропозиції щодо розвитку підприємництва в Харкові надав професор С. М. Порошин (зав. кафедри мультимедійних інформаційних технологій і систем), який є президентом Спілки підприємців Харківської області, а також щодо реформ системи охорони здоров’я – доцент О. В. Решетняк (кафедра менеджменту зовнішньо-економічної діяльності та фінансів), голова правління ГО «Агенція змін «Перспектива».

– А як можна ознайомитися з розробленою стратегією розвитку Харкова?

– Проект стратегії доступний у Інтернеті за посиланням http://strategy.kharkov.ua/strategy_2016.pdf

– До речі, на цьому ж сайті містяться і відеоматеріали всіх «круглих» столів з підготовки стратегії.

– Як Ви в цілому оцінюєте стратегію?

– На мій погляд, позитивним є те, що процес розробки дав можливість всім бажаючим долучитися до нього. Враховуючи обмеженість часу – стратегія була розроблена за три місяці, було дуже складно розробити досконалий документ. Але, з іншого боку, будь-яка справжня стратегія – це не витвір мистецтва і не науковий звіт, а документ, який фіксує стан речей, проблеми, визначає пріоритети та відповідні напрямки концентрації зусиль. І в цьому сенсі в стратегії вдалося врахувати настрої харків’ян, їхні очікування та наміри. Експерти можуть з чимось не погоджуватися, але справа в тому, що стратегія відображає те, як саме активні харків’яни та основні зацікавлені сторони бачать майбутнє свого міста, що збираються для цього робити. Тобто це – «живий» документ, який відображає реальність, яка не завжди відповідає ідеалу. В стратегії, зокрема, сформульовано таку місію Харкова – бути точкою інноваційно-креативного зростання української економіки з комфортними умовами проживання освіченого і здорового населення. Як на мій погляд, це прийнятне формулювання, хоча критики зразу поставили питання: «А як бути з неосвіченим та хворим населенням?». Я вважаю, це стилістичний момент. Мабуть, мова йде про те, що ми хочемо зробити щось для того, щоб населення Харкова мало необхідні умови бути більш освіченим та здоровим. Чи це вдасться – питання. І головне, на мій погляд, що всі погодилися з першою частиною місії Харкова – бути точкою інноваційно-креативного зростання української економіки. А це означає високий рівень очікувань і від нас – політехніків.

І тут треба розуміти, що успішна стратегія передбачає об’єднання зусиль всієї громади. Це не просто побажання для чиновників та депутатів. Це те, що потребує спільної участі, так би мовити, спільний договір про певний вектор руху. А, значить, і наш університет повинен знайти своє місце в процесі втілення сформульованої місії. Тобто реалістичність стратегії залежить від того, наскільки ми всі з вами захочемо і зможемо її здійснювати.

– А як щодо ідеї глобального міста, поборником якої Ви є? Чи вона врахована в стратегії?

– Стратегія напряму не проголошує цю ідею, але я вважаю, що необхідні передумови в ній враховані. В ході розробки стратегії відбулася дискусія, чи реально ставити мету зробити Харків справді глобальним за чотири роки. Звичайно, тут мова повинна йти про довшу перспективу. Багато харків’ян взагалі досі не розуміють, що таке глобальне місто, як його будувати. Тому поки що це швидше є громадянською ініціативою, якій ще треба багато зробити, щоб у неї повірили та зрозуміли, як саме перетворити Харків на глобальне місто. Інакше все це залишиться лише гарною розмовою, а соціально-економічна ситуація в місті залишатиметься складною. А нам в кінцевому рахунку потрібні результати. І, на мій погляд, зафіксовані в стратегії заходи щодо створення високотехнологічних кластерів, їхня міжнародна інтеграція, вихід на світові ринки високих технологій, залучення інвестицій у такі кластери – це якраз і закладає необхідні передумови для перетворення Харкова на справді глобальне місто.