ХХIV Міжнародний науково-технічний семінар «Високі технології: тенденції розвитку»

відбувся у вересні цього року в Одесі. Про всі грані й деталі цього наукового форуму розповісти в одній газетній публікації не уявляється можливим, то ж спробуємо нагадати найцікавіше.

Міжнародний науково-технічний семінар «Інтерпартнер» має чвертьвікову історію. Ініційований професором А. І. Грабченком у 1991 році, перший семінар тематично об’єднала назва «Проблеми різання матеріалів в сучасних технологічних процесах». В той час надзвичайно важливим було збереження й розвиток співпраці фахівців у цій галузі науки. Сильний за складом учасників, перший семінар гідно заявив про себе широкій науковій громадськості опублікованими матеріалами доповідей. Серед тих, що особливо запам’ятались очевидцям, прозвучав на семінарі і представлений професором Північно-Західного заочного політехнічного інституту (тодішній Ленінград) Володимиром Іллічем Островським з тематичним заголовком «Високі технології машинобудування». І з наступного і до нинішнього семінару високі технології є його незмінним тематичним брендом.

А ключовим живильним джерелом чвертьвікової фахової спроможності та майбутніх перспектив семінару «Інтерпартнер» є наполеглива підготовча праця впертих однодумців з базової кафедри інтегрованих технологій машинобудування імені Михайла Федоровича Семка НТУ «ХПІ», яка достойно наслідує та розвиває здобутки наукової школи фізики різання.

У центрі уваги семінару «Інтерпартнер» є досягнення і перспективи розвитку високих технологій макро-, мікро- і нанорівнів; інтегрованих технологій машинобудування; фізики і механіки процесів обробки; інструментального забезпечення технологічних систем; моделювання і високих технологій наукоємного машинобудування; технологічного і метрологічного забезпечення якості; розвитку та управління в організації вищої технічної освіти і виробництва; розробки, досліджень і реалізації сучасного технологічного забезпечення.

За ці роки на засіданнях семінару було представлено 3556 доповідей авторами з 39 країн, видано 60 томів праць. Матеріальну, технічну підтримку постійному програмному комітету і семінару з високих технологій у машинобудуванні наряду з університетом-засновником надають 54 організації, в числі яких крупні університети, науково-дослідні інститути і промислові підприємства України, Росії, Угорщини, Німеччини, Греції, Грузії, Польщі, Румунії, Сербії.

Школа спеціальних засідань семінару з розгляду дисертаційних робіт охопила 68 пошукачів, у тому числі 47 – докторського та 21 – кандидатського вчених ступенів, які представляли українські міста – Київ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Краматорськ, Кременчук, Луганськ, Львів, Одесу, Севастополь, Сімферополь, Суми, Харків, Хмельницький, Чернігів.

Однією з традицій семінарів «Інтерпартнер» є зустрічі професури за «круглим» столом з обговорення актуальних питань розвитку вищої технічної школи, вдосконалення навчального процесу підготовки майбутніх інженерів-машинобудівників. Саме з цих обговорень починалась робота над серією підручників «Робочі процеси високих технологій у машинобудуванні» (2011 рік), «Основи теорії різання матеріалів» (2013 рік), «Інтегровані процеси обробки матеріалів різанням» (2016 рік), авторами яких є професори Г. М. Виговський, П. П. Мельничук (Житомир), Ю. М. Внуков (Запоріжжя), В. С. Майборода, Е. К. Посвятенко (Київ), О. Ф. Саленко (Кременчук), Ю. К. Новосьолов (Севастополь), Ф. Я. та Ч. Ф. Якубови (Сімферополь), В. О. Залога (Суми), М. П. Мазур (Хмельницький), М. В. Верезуб, А. І. Грабченко, В. Л. Доброскок, І. М. Пижов, М. Д. Узунян, В. А. Фадєєв, В. О. Федорович (Харків).

У процесі підготовки семінару–2016 та за його підсумками міжнародний робочий програмний комітет за участі вчених з України, Великої Британії, Греції, Грузії, Індії, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Угорщини та Чехії рекомендував до опублікування в тематичних збірках наукових праць НТУ «ХПІ» результати наукових досліджень, які були представлені у 64-х наукових доповідях та повідомленнях. 51 стаття за цими матеріалами за участі авторів з України, а також В’єтнаму, Грузії, Польщі, Угорщини, увійшла до фахових збірок «Різання та інструмент у технологічних системах» (вип. 86) і «Сучасні технології в машинобудуванні» (вип. 11), які випущено у світ напередодні семінару.

Ще цікава цифра – 9 безпосередніх учасників цьогорічного семінару стали докторами наук після прослуховування свого часу дисертаційних робіт на спеціальних засіданнях попередніх семінарів. Випробування ними за всю історію семінару пройшли 46 здобувачів вищого кваліфікаційного визнання. Це цьогорічні учасники – професори В. С. Антонюк (НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»), Г. П. Клименко (ДДМА), І. М. Пижов, В. О. Федорович (обидва – НТУ «ХПІ»); завідувачі кафедр О. Г. Дерев’янченко (ОНПУ), В. О. Залога (СГУ); декани факультетів М. П. Мазур (ХНУ), Є. В. Мироненко (ДДМА); ректор Г. А. Оборський (ОНПУ) та ін.

За програмою семінару–2016 його учасниками здійснено презентації виробників і користувачів інструментів та технологій, у тому числі промислових підприємств України, які є співорганізаторами семінару.

І, до речі, ще про співорганізаторів. Переїзд семінару у 2014 році з кримських південнобережних квартир НТУ «ХПІ» (спортивно-оздоровчий центр «Студентський») до Одеси зберіг інтернаціональне коло його завсідників, у якому німецький університетський Магдебург асоціюється для нас насамперед із подружжям Дюбнерів – Карлом-Хайнцем і Лімарою Габітівною. На жаль, доповідь Карла-Хайнца про інвестиційну політику Німеччини в Україні, що запам’яталася за попереднім семінаром, не отримала очікуваного продовження в цьому році… Та ми сподіваємося, що Карл-Хайнц переможе тяжку хворобу і наступного року повернеться в наше семінарське коло, щиро бажаємо йому найскорішого одужання і ще багатьох добрих справ в Україні на ниві супроводу в якості постійного радника інвестиційних програм Федерального Міністерства економіки та технологій Німеччини.

Можна навести ще чимало статистичних даних щодо організації семінару «Інтерпартнер», та й вищесказаного досить, щоб зрозуміти всю його значимість для вітчизняної науки і промисловості.

Ю. Гуцаленко, ст. науковий співробітник, відповідальний секретар ІП–2016