|
Рішенням Вченої ради НТУ «ХПІ» від 31.10.2014 р. за визначні успіхи у навчанні та науковій роботі Анатолію Грезенталю (Е-11) призначена стипендія Верховної Ради України. Своїми досягненнями стипендіат завдячує перш за все декану електроенергетичного факультету професору Олександру Павловичу Лазуренку, всьому колективу факультету та кафедри «Електричні станції». «Ці люди повірили в мене, передали досвід і знання, за це низький вам уклін. Також дякую друзям, котрі допомагали та підтримували мене в складні моменти», – висловлює свою подяку Анатолій.
Спокійний літній день 2011 року. А в НТУ «ХПІ» метушня, всі кудись поспішають, бігають з паперами. Настав вступний період… Я – Анатолій Грезенталь – абітурієнт, який приїхав в Харків аж з Рівненської області, маленького села Заслуччя, також шукаю місця під сонцем. Я не поїхав у Київ чи Львів, а без вагань обрав саме Харківський політехнічний, електроенергетичний факультет, кафедру «Електричні станції».
Розпочалося студентське життя! Знайомство з однокурсниками, які надалі стали найкращими друзями, та викладачами, які назавжди – приклад для наслідування. А ще з’явився в мене новий дім – гуртожиток №15, і життя в ньому теж принесло багато приємних та радісних моментів!
Промайнув перший курс… Я навіть не міг собі уявити, що перші 2 семестри будуть закриті на «відмінно»! «Матері не досипають, бо діти плачуть, а ми не спимо, бо беремо інтеграли та рахуємо ліміти. Ура, вища математика – 5! Це було непросто, але наполегливість та прагнення самовдосконалення перемогли лінощі дали свої плоди!», – радісно сказав я сам собі!
Всі роки навчання я брав активну участь у студентському самоврядуванні, неодноразово виступав на Всеукраїнських науково-технічних конференціях, брав участь в олімпіадах та написав не одну публікацію. Найбільш захоплюючими етапами були для мене, наприклад, регіональна наукова конференція викладачів, аспірантів та студентів навчальних закладів «Політичні, економічні та соціальні проблеми розвитку України: історичний досвід та сучасність в умовах глобалізації», яка проводилася в квітні 2012 року в Донецькому НТУ. Там я виступав з доповіддю, підготовленою під керівництвом доцента, к. і. н. Ігоря Володимировича Дворкіна.
У тому ж 2012 році мені довелося виступити на Міжнародній науково-технічній конференції «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес», яка відбувалася 2012 року в Харкові в НТУ «ХПІ» та ХНУРЕ. За актуальність і наукову обґрунтованість доповіді на XVI Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Україна: історія, культура, пам’ять», яка відбулася у травні 2013 року в Києві у НТУУ «КПІ», я теж отримав нагороду. У 2014 та 2015 роках брав участь у Всеукраїнській студентській олімпіаді зі спеціальності «Енергетичний менеджмент» (Київ, НТУУ «КПІ»).
Але не тільки навчанням живе студент! Я назавжди запам’ятаю концерти, присвячені Дню енергетика, різноманітні студентські свята і змагання з шахів та інших видів спорту, організацією та підготовкою яких займався разом з товаришами-однокашниками, мешканцями гуртожитку №15 і головою студентської ради нашої студентської домівки, моїм другом – Богданою Підпалько!
У червні 2015 року захистив диплом бакалавра на тему: «Проектування електричної частини АЕС 2000 МВт». Дуже вдячний своєму науковому керівнику Івану Ігоровичу Червоненку за його допомогу і підтримку!
На 3 та 4 курсах я навчався на військовій кафедрі, і влітку 2015-го в нас відбулися незабутні військові збори.
Зараз я магістрант і жодного разу за роки навчання не пошкодував про те, що свого часу обрав саме Харківський політехнічний. Він дав мені знання, щирих друзів, життєвий досвід, творчу наснагу. Я пишаюся тим, що я студент найстарішого в Україні технічного університету! Мені дуже приємно, що у грудні минулого року отримав Почесну грамоту з нагоди 130-річчя НТУ «ХПІ» та 85-річчя електроенергетичного факультету за творчі успіхи у навчанні, громадській та науковій роботі на факультеті і в університеті. У квітні 2016-го буде опублікована чергова стаття: «Розвиток вітроенергетики в Україні». Працювати над цим матеріалом мені було дуже цікаво, адже, на мою думку, вітрова енергетика – це одна з найбільш перспективних галузей, які потребують ще багато доповнень та нових досягнень. З цією темою тісно пов’язана моя магістерська робота, яку я виконую під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, професора С. Ф. Артюха. Станіслав Федорович дає мені настанови у вирішенні питань проблем розвитку електроенергетики, ділиться безцінними знаннями та досвідом. Після закінчення магістратури я хотів би вступити до аспірантури.