Читальний зал у ГАКу.

До 75-річного ювілею Харківський політехнічний інститут перетворився на великий учбовий і науковий центр. В умовах реорганізації навчально-виховного і науково-дослідницького процесів підвищилися вимоги до діяльності бібліотеки інституту, значно ускладнилися її завдання і функції, розширилася сфера комунікацій. Бібліотека ХПІ працювала у тісному контакті з деканатами, кафедрами, іншими підрозділами університету. Кількість читачів досягла 14,5 тис. осіб, книговидача зросла до 800 тис.

У 60-і роки відбулася зміна структури бібліотеки: надано приміщення для читального залу на 120 місць і для абонемента художньої літератури з книжковим фондом понад 70 тис. примірників. У приміщенні Палацу студентів поряд з читальним залом навчальної літератури з відкритим доступом розмістився абонемент художньої літератури, також з відкритим доступом. У 1963 р. філіалу бібліотеки, що обслуговував студентів вечірнього факультету ХПІ на ХТЗ, було надано приміщення площею 100 кв. м на першому поверсі житлового будинку (до цього вона знаходилася в напівпідвальному приміщенні). Увесь колектив бібліотеки брав участь у переміщені видань і їх упорядкуванні. Ужиті заходи значно поліпшили систему обслуговування студентів і забезпечення їх літературою. Склалася чітка система диференційованого обслуговування читачів усіх 5 абонементів.

Пожвавився книгообмін з Київським, Ризьким, Мінським, Єреванським, Горьківським, Новочеркаським, Калінінським, Іркутським та Львівським політехнічними інститутами; із Львівським та Київським університетами та іншими установами. Упроваджено автоматизовану довідкову установку (АСУ-50), у якій подавалася інформація про нові вітчизняні та зарубіжні видання, матеріали з методики роботи вищих навчальних закладів, правила депонування наукових статей, адреси наукових організацій, джерела НТІ.

Наказом ректора у 70 роках створено інститут інформаторів кафедр та затверджено його склад. Деякі кафедри визначали ефект виконаних наукових робіт за рівнем використання інформаційних матеріалів, наданих їм бібліографами. Тематика науково-допоміжних покажчиків бібліотеки ХПІ була настільки актуальною, що на них постійно надходили запити з усіх кінців колишнього Союзу і встановлювалася черга на відправлення їх поштою. У 70-і роки активно розроблялися норми на бібліотечні процеси. Вже в 1973-му було створено відділ наукової організації праці, який пізніше було реорганізовано у науково-методичний відділ.

Головний аудиторний корпус – колиска бібліотеки.

80-і роки ознаменувались підготовкою колективу бібліотеки до 100-річного ювілею інституту і бібліотеки. Досягнення і перспективи розвитку бібліотеки були розглянуті на науково-практичній конференції з цієї нагоди. У цей період бібліотека вже мала 10 відділів, 93 співробітники, 80 відсотків з них мали вищу освіту. До послуг читачів були 5 абонементів і 8 читальних залів. З нагоди ювілею Почесні грамоти від ректорату і громадських організацій були вручені 30 співробітникам; завідувачу бібліотеки Олені Василівні Кузнецовій було вручено орден «Знак пошани» і Почесну грамоту, а 25 співробітників було удостоєно звання «Ветеран праці». У цей період бібліотека впровадила «Дні факультету», до яких подавався аналіз результатів книгозабезпеченості навчальних дисциплін, інформація про маловикористовувані видання, результати аналізу читаності, уточнювалися інформаційні запити фахівців.

1992 рік офіційно вважається роком початку комп’ютеризації бібліотеки. Розпочалося формування електронного каталогу. У 1996 р. проект «Навчально-методична база автоматизації бібліотеки», розроблений співробітниками бібліотеки, було подано на конкурс до Міжнародного фонду «Відродження». Проект був схвалений і науково-технічна бібліотека отримала за грантом 4 комп’ютери марки IBM-486 (сучасних на той момент) і 2 принтери. Це була значна подія в житті колективу, оскільки розширилися можливості автоматизації більшості технологічних процесів. У 1997 році бібліотека отримала безкоштовний доступ до Інтернету за сприяння фонду IREX. У 1999 році представлено в Інтернеті сайт бібліотеки. Установлюються ділові контакти з бібліотекою Познанської політехніки. Співробітники Центру нових інформаційних технологій допомагали бібліотекарям здобути практичні навички роботи на персональному комп’ютері.

Розпочався новий етап розвитку інформаційних ресурсів бібліотеки та її комунікативно-інформаційної функції. У цей період активно проводяться науково-практичні конференції, конференції молодих спеціалістів, матеріали яких висвітлювались на сторінках журналів «Научно-технические библиотеки», «Бібліотечний вісник». За досягнуті успіхи співробітники бібліотеки неодноразово нагороджувалися почесними дипломами та грамотами Міністерства освіти і Міністерства культури України.