|
До 75-річного ювілею Харківський політехнічний інститут перетворився на великий учбовий і науковий центр. В умовах реорганізації навчально-виховного і науково-дослідницького процесів підвищилися вимоги до діяльності бібліотеки інституту, значно ускладнилися її завдання і функції, розширилася сфера комунікацій. Бібліотека ХПІ працювала у тісному контакті з деканатами, кафедрами, іншими підрозділами університету. Кількість читачів досягла 14,5 тис. осіб, книговидача зросла до 800 тис.
У 60-і роки відбулася зміна структури бібліотеки: надано приміщення для читального залу на 120 місць і для абонемента художньої літератури з книжковим фондом понад 70 тис. примірників. У приміщенні Палацу студентів поряд з читальним залом навчальної літератури з відкритим доступом розмістився абонемент художньої літератури, також з відкритим доступом. У 1963 р. філіалу бібліотеки, що обслуговував студентів вечірнього факультету ХПІ на ХТЗ, було надано приміщення площею 100 кв. м на першому поверсі житлового будинку (до цього вона знаходилася в напівпідвальному приміщенні). Увесь колектив бібліотеки брав участь у переміщені видань і їх упорядкуванні. Ужиті заходи значно поліпшили систему обслуговування студентів і забезпечення їх літературою. Склалася чітка система диференційованого обслуговування читачів усіх 5 абонементів.
Пожвавився книгообмін з Київським, Ризьким, Мінським, Єреванським, Горьківським, Новочеркаським, Калінінським, Іркутським та Львівським політехнічними інститутами; із Львівським та Київським університетами та іншими установами. Упроваджено автоматизовану довідкову установку (АСУ-50), у якій подавалася інформація про нові вітчизняні та зарубіжні видання, матеріали з методики роботи вищих навчальних закладів, правила депонування наукових статей, адреси наукових організацій, джерела НТІ.
Наказом ректора у 70 роках створено інститут інформаторів кафедр та затверджено його склад. Деякі кафедри визначали ефект виконаних наукових робіт за рівнем використання інформаційних матеріалів, наданих їм бібліографами. Тематика науково-допоміжних покажчиків бібліотеки ХПІ була настільки актуальною, що на них постійно надходили запити з усіх кінців колишнього Союзу і встановлювалася черга на відправлення їх поштою. У 70-і роки активно розроблялися норми на бібліотечні процеси. Вже в 1973-му було створено відділ наукової організації праці, який пізніше було реорганізовано у науково-методичний відділ.
|
80-і роки ознаменувались підготовкою колективу бібліотеки до 100-річного ювілею інституту і бібліотеки. Досягнення і перспективи розвитку бібліотеки були розглянуті на науково-практичній конференції з цієї нагоди. У цей період бібліотека вже мала 10 відділів, 93 співробітники, 80 відсотків з них мали вищу освіту. До послуг читачів були 5 абонементів і 8 читальних залів. З нагоди ювілею Почесні грамоти від ректорату і громадських організацій були вручені 30 співробітникам; завідувачу бібліотеки Олені Василівні Кузнецовій було вручено орден «Знак пошани» і Почесну грамоту, а 25 співробітників було удостоєно звання «Ветеран праці». У цей період бібліотека впровадила «Дні факультету», до яких подавався аналіз результатів книгозабезпеченості навчальних дисциплін, інформація про маловикористовувані видання, результати аналізу читаності, уточнювалися інформаційні запити фахівців.
|
1992 рік офіційно вважається роком початку комп’ютеризації бібліотеки. Розпочалося формування електронного каталогу. У 1996 р. проект «Навчально-методична база автоматизації бібліотеки», розроблений співробітниками бібліотеки, було подано на конкурс до Міжнародного фонду «Відродження». Проект був схвалений і науково-технічна бібліотека отримала за грантом 4 комп’ютери марки IBM-486 (сучасних на той момент) і 2 принтери. Це була значна подія в житті колективу, оскільки розширилися можливості автоматизації більшості технологічних процесів. У 1997 році бібліотека отримала безкоштовний доступ до Інтернету за сприяння фонду IREX. У 1999 році представлено в Інтернеті сайт бібліотеки. Установлюються ділові контакти з бібліотекою Познанської політехніки. Співробітники Центру нових інформаційних технологій допомагали бібліотекарям здобути практичні навички роботи на персональному комп’ютері.
Розпочався новий етап розвитку інформаційних ресурсів бібліотеки та її комунікативно-інформаційної функції. У цей період активно проводяться науково-практичні конференції, конференції молодих спеціалістів, матеріали яких висвітлювались на сторінках журналів «Научно-технические библиотеки», «Бібліотечний вісник». За досягнуті успіхи співробітники бібліотеки неодноразово нагороджувалися почесними дипломами та грамотами Міністерства освіти і Міністерства культури України.