На знімку: Віктор Шпатенко та завідувач кафедри електричних машин, професор В. І. Мілих.

Мені не довелося довго розмірковувати над тим, яку професію обрати, тому що вже у середніх класах школи мені подобалися точні науки – математика, фізика, інформатика та інші. Ще у дитинстві досить часто я зацікавлено спостерігав, як лагодять двигуни та різні електроприлади. При цьому читав інструкції та розбирав схеми приладів. Вже тоді я був упевнений, що буду інженером.

Оскільки в моїй родині всі закінчили Харківський політехнічний інститут, кафедру «Електричні машини», то я вирішив продовжити сімейну династію, обравши ту ж саму кафедру.

Але, перш ніж подати документи до приймальної комісії, я вирішив переконатися, що не помиляюся. Тому прийшов до заводу «Електроважмаш» та здійснив невеличку подорож його цехами. Там я на власні очі побачив величезні машини – турбо- та гідрогенератори, у розробці яких брали участь інженери-конструктори заводу. Ця екскурсія справила на мене велике враження, і я вже не вагався, коли вступав до НТУ «ХПІ».

Практично з самого початку навчання я серйозно готував себе до виконання наукової роботи – поглиблено вивчав свою майбутню спеціальність, брав участь у розв’язанні деяких двозначних моментів електротехнічної теорії, які, я вважаю, мають місце у кожній теорії. Результати цих досліджень та розробок відображені у ряді статей, надрукованих різними журналами. На цей час я маю вже 12 друкованих праць.

У 2008 році я посів II місце у II турі Всеукраїнської студентської олімпіади за напрямом «Електромеханіка» для спеціальності «Електричні машини та апарати», яка відбулася в Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Михайла Остроградського. А у 2009-му я отримав диплом I ступеня за наукову роботу «Принцип чисельно-польового аналізу різних режимів роботи турбогенератора» (науковий керівник – завідувач кафедри «Електричні машини», професор В. І. Мілих) у II турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Електричні машини та апарати», який пройшов у тому ж університеті.

Взагалі ж, якщо говорити про мою спеціальність, то я вважаю її актуальною та перспективною. Досить сказати, що майже у всіх галузях промисловості використовуються електричні машини. Тому, звертаючись до студентів, хочу порадити більш наполегливо опановувати обрану спеціальність, займатись науковою роботою на кафедрах, бо навіть у давно розробленій теорії завжди можна знайти якісь недоробки або навіть взагалі «білі плями», що дають простір для вашої творчості.