|
Наш університет успішно вступає до європейського й світового освітнього й наукового простору, є безумовним лідером модернізації вищої освіти в Україні. Підстави для цього лідерства створюються працею багатьох поколінь вчених і педагогів, підкріплюються успіхами випускників НТУ «ХПІ» в різних галузях науки й техніки. Прикладом цього є яскрава біографія випускника кафедри турбінобудування 1961 року, нині завідувача цієї кафедри, професора А.В. Бойка.
Сьогодні він – лауреат Державної премії України, доктор технічних наук, професор, академік Російської Академії природничих наук. А починався його трудовий шлях на рідній кафедрі, де він працював спочатку інженером, потім вступив до аспірантури, захистив кандидатську і докторську дисертації. Поряд з професійними досягненнями Анатолій Володимирович здобув у колективі ХПІ високий авторитет лідера, організатора, бо ж обирався секретарем комітету комсомолу інституту, протягом 7 років працював на посаді проректора з навчальної роботи, керував міжнародною діяльністю ХПІ.
1985 рік відкриває нову сторінку життя і діяльності професора А.В. Бойка – по 1999 рік він працює на посаді директора відділу промисловості і технології Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй. З 1985 по 1999 роки під загальною редакцією А.В. Бойка як директора відділу промисловості й технологій ЄЕК ООН опубліковано 18 книг – аналітичних досліджень, присвячених проблемам розвитку мало- та безвідходних технологій у різних галузях промисловості країн – членів ЄЕК ООН. Гідно представляти Батьківщину на міжнародній арені, успішно виконувати таку відповідальну роботу вдалося Анатолію Володимировичу завдяки власним здібностям та досвіду, здобутому в Харківському політехнічному.
Тож по закінченню своєї місії в Женеві повертається професор А.В. Бойко в НТУ «ХПІ» і продовжує наукову роботу, з якою не поривав усі попередні роки. Працюючи далеко від Харкова, він брав участь у наукових розробках кафедри. У складі колективу науковців та виробничників він отримує Державну премію України за розробку наукових основ газодинамічного вдосконалення та створення високо економічних і надійних проточних частин парових турбін потужністю 200–1000 МВт.
Протягом усієї своєї наукової діяльності професор А.В. Бойко запропонував, обґрунтував і розробив теоретичні основи та методологію нового наукового напрямку в турбінобудуванні – оптимальне проектування турбомашин. Він є автором понад 100 наукових статей, 3 винаходів, 3 монографій та підручника з грифом Мінвузу СРСР – «Основи теорії оптимального проектування проточної частини» (у співавторстві з Ю.М. Говорущенком) 1989 р., підручника «Гідрогазодинаміка» 2008 р.
Наукові праці професора А.В. Бойка включають теоретичні, розрахункові та експериментальні дослідження профілів ступенів та відсіків ступенів для циліндрів високого, середнього й низького тиску, які охоплюють майже весь спектр ступенів сучасних потужних турбін. Ним підготовлено 7 кандидатів наук.
Новий імпульс отримала кафедра турбінобудування з приходом у 2004 році нового завідувача – Анатолія Володимировича Бойка. Хоча енергетична галузь України й переживала до цього свої не найкращі часи, колектив кафедри, широко відомий в нашій країні і в світі своїми передовими розробками та висококваліфікованими спеціалістами, продовжував наполегливу працю. Сьогодні ця праця знову високо оцінена на державному рівні – статус національного надбання має аеродинамічна лабораторія кафедри. Тут обладнано сучасний комп’ютерний клас, модернізована попередня комп’ютерна база, що дозволяє вирішувати наукові задачі, забезпечувати високий рівень підготовки спеціалістів. Відновлюються традиційні та з’являються нові напрямки співпраці з підприємствами й науковими установами.
У всіх цих справах – творча праця, величезний досвід і любов до рідного вузу лауреата Державної премії України, кавалера Орденів Трудового Червоного Прапора (1980 р.), Дружби Народів (1985 р.), кількох медалей, професора А.В. Бойка.
22 серпня колеги по університету, зарубіжні вчені вітали Анатолія Володимировича Бойка з 70-річчям і зичили йому нових досягнень, задоволення результатами своєї праці, нових поколінь вдячних учнів. Міцного здоров’я Вам, дорогий ювіляре!