Нещодавно колектив кафедри «Технічна кріофізика» вітав професора Г.Г. Жуня з 30-річчям його науково-викладацької роботи в НТУ «ХПІ». В наш університет Георгій Григорович прийшов із Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ) НАНУ, де довгий час займався дослідженнями в галузі створення нових високоефективних технологій скраплення й розподілу складних газових сумішей і ізотопів, захистив кандидатську дисертацію.

На нашій кафедрі йому вдалося немало зробити для удосконалення навчально-методичного процесу – скласти учбові програми для ряду нових кріогенних дисциплін, конспекти лекцій, новий практикум із 30 лабораторних робіт і багато іншого.

Всі ці роки професор Г.Г. Жунь і на кафедрі, і в умовах виробництва займався розробкою нового енергозберігаючого теплозахисту для промислових кріопристроїв, кріоємностей і іншого кріогенного устаткування. Його дослідження дали можливість вперше розробити методику розрахунку й технологію прискореного машинного ізолювання кріопосудів теплозахисними шарами екранно-вакуумної теплоізоляції (ЕВТІ) із найнижчою теплопровідністю, близькою до теоретичної. Розроблена технологія була впроваджена у виробництво 6 типів нових промислових кріобіологічних посудів Дьюара на Харківському заводі транспортного устаткування (ХЗТУ). Від цього впровадження було отримано економічний ефект понад 700 тис. крб. (у цінах 1990 року). А професор Г.Г. Жунь був нагороджений дипломом виставки «Машинобудування Харківщини».

На основі нової технологічної системи Г.Г. Жунь розробив принципово новий конденсаційно-адсорбційний вакуумний насос-сепаратор, який може бути використаний при роботі термоядерного реактору з енергозберігаючим ефектом. Кріобіологічні посудини, виготовлені за новою методикою, використовуються в різних країнах (Фінляндії, Монголії, Кубі), у наукових дослідженнях, у ракетно-космічній техніці, сільському господарстві (тваринництві), що дозволяє отримувати щорічно в народному господарстві до 6–8 млн. грн. економічного ефекту. Перспективним є впровадження розробленого професором Г.Г. Жунем енергозберігаючого теплозахисту в нові високоефективні кріогенні електронні, магнітні та інші системи, які створюються в даний час на основі явища надпровідності (особливо високотемпературної).

Впровадження нових технологій у виробництво вимагає відповідних змін у навчанні студентів-кріогенників. Цьому сприяють новий лекційний курс «Енергозберігаючі кріогенні технології», лабораторний практикум, розроблені професором Г.Г. Жунем, та організація вивчення студентами технології промислового виробництва кріопосудів із найкращими в світі теплофізичними параметрами безпосередньо в заводському цеху.

Георгій Григорович продовжує натхненно й плідно працювати – розробляє нові технології й пристрої. На основі цих розробок він підготував докторську дисертацію і зараз працює над новим навчальним посібником для студентів.

У невпинному творчому процесі професор Г.Г. Жунь розпочав четверте 10-ліття своєї діяльності в НТУ «ХПІ». Бажаємо йому нових досягнень, міцного здоров’я і задоволення результатами наукового пошуку!