|
Під таким умовним девізом пройшов перший в історії нашого університету конкурс зі швидкісного перекладу серед студентів 1–3 курсів. До організації заходу були залучені комісії Методичної Ради НТУ «ХПІ»: комісія з мовної та філологічної підготовки (голова – професор В.В. Дубічинський), комісія з дистанційного навчання (професор О.П. Сук), комісія з застосування ЕОМ та ТЗН у навчальному процесі (професор С.Й. Червонний), Центр нових інформаційних технологій (В.П. Щетинін). Мета змагань полягала у виявленні потенційних учасників міжнародних фахових студентських змагань та олімпіад, в перевірці рівня мовної підготовки студентів та заохочення їх до діяльності в сфері фахової термінології, у впровадженні мережного програмного забезпечення (РС2), що дозволяє проводити змагання на комп’ютерах, поєднаних мережею Internet в кількох приміщеннях водночас.
Перший досвід проведення змагань з перекладу на загальноуніверситетському рівні можна вважати вдалим: комп’ютерна програма спрацювала бездоганно, журі вчасно оцінювало відповіді конкурсантів, підготовані для змагань тексти охоплювали багато сфер наукової діяльності, вироблені критерії оцінювання відповідали рівню завдань, апеляції не подавалися. На окрему подяку заслуговують деканати, які вчасно подали прізвища учасників зі своїх факультетів.
Змагання тривало рівно три години. Студенти із захопленням брали участь у перегонах на швидкість, вправність та адекватність перекладу. Обмежений час спричинив азарт і підвищену мозкову активність. У результаті змагання для найактивніших конкурсантів перетворилися на свого роду гру, ставка в якій – авторитет, самоповага і – не на останньому місці – грамоти та грошові премії. Щодо нагород, то премійовані були п’ять команд, які зайняли перше, друге і третє місця. Першість посіла команда КІТ факультету – Сергій Скобліков та Максим Іванов (загальна кількість команд – 22!). Вони правильно переклали 15 із 18 текстів. Досить було подивитися в захоплені «грою» очі конкурсантів, щоб зрозуміти: наш університет славний не тільки кваліфікованими «технарями», які «воюють» з функціями й інтегралами, а й студентами з глибокими гуманітарними знаннями, які здатні протистояти навіть фахівцям філологам. Зрештою, загальносвітова тенденція до гуманітаризації освіти охопила і наш навчальний заклад. Залишається тільки побажати, щоб подібного роду змагання проводилися частіше, а девіз «Точніше! Швидше! Якісніше!» переносився з області перекладу на щоденне наукове, ділове і навіть побутове життя всіх тих, хто утворює мегаполіс під назвою НТУ «ХПІ».