Наш університет та профспілка завжди піклуються про здоров’я дітей і співробітників. Щорічно організовується оздоровлення в таборах «Спортивний» поблизу Алушти та «Політехнік» у Фігуровці. Крим – це чудове місце для відпочинку. Чорне море, морське повітря, гори, прекрасна природа, тому зовсім не дивно, що в дитячому оздоровчому таборі відпочивають більше 120 дітей. Цього року дитяча зміна гостинно прийняла до табору 120 хлопців та дівчат.

Як швидко плине час. Здається тільки вчора вихователі прощалися з дітьми, віддаючи їх до рук батьків, а вже новий, 2006 року, дитячий заїзд до табору «Спортивний». На зборах вихователів я спершу здивувалася, що буду працювати у 3 загоні, та потім зрозуміла, що це ті ж «мої» діти, тільки тепер вони стали на рік старшими.

Виїзд із Харкова було заплановано на 1 червня. На вокзалі завжди шумно, а тим більше у день, коли три вагони займають від’їжджаючі до дитячого табору: галас дітей, прохання батьків, пояснення вихователів, заступника директора табору Олени Олександрівни Сєдової та голови профкому Анатолія Йосиповича Фоміна. А ще необхідно було стежити за дитячими та своїми речами й не забувати, що попереду безсонна ніч чергування по вагонах для підтримки порядку.

«До відправлення 10 хвилин», – підганяє провідник, а у мене за списком ще один хлопчик не прийшов. Та ось вони, нарешті, прибігли. Тепер усі! Можна їхати. Дитяча зміна в ДОТ «Спортивний» завжди починається хвилююче.

До нашого приїзду тут готувалися як належно. Покоївки, деякі фізруки та вихователі заздалегідь приїздять до табору, аби привести все до ладу, в очікуванні, що корпус ось-ось наповниться дитячим сміхом…

І ось п’ять загонів висипали з автобусів біля корпусу табору «Спортивний».

Минулорічний досвід роботи став у пригоді – заспокоїти бажаючих повернутися додому, бігати з одного поверху на інший, бо 2 та 3 загони мали кімнати і на другому, і на четвертому поверхах, а 1 загін – ще й на п’ятому, розважати дітей вікторинами та спортивними іграми, незважаючи ні на втому, ні на власний настрій. А яких зусиль та уваги вимагають 138 сходинок до їдальні (хоча цього року діти нарахували 142-і)!!! Усе це згадувалося вже в перший день.

Важко було дітям, мабуть, лише у перші дні, доки не почалася розважальна програма: хлопчики та дівчатка щойно попрощалися з батьками, а тут, у таборі, необхідно швидко призвичаїтися до дисципліни, навчитися ходити строєм. Та вихователі намагалися розважити своїх підопічних як тільки можна. Для дитячого заїзду незмінний організатор таборових свят Оксана Вікторівна Саввова – молодший науковий співробітник кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей – розробила насичену розважальну та спортивну програми, що включали різноманітні конкурси, Дні фестивалю, Нептуна та Навпаки, піші походи, купання та малі олімпійські ігри, а також заняття в гуртках і секціях. Діти надовго запам’ятають Нептуна, хана Гірея, царя Берендея, Водяного, Попа та Балду, Голохвастого та Проню Прокопівну і багатьох інших персонажів у блискучому виконанні вихователів та співробітників табору.

А цього року до вже досвідчених вихователів (М.М. Шабанова, І.В. Христич, Л.В. Руденко, Н.Л. Гончарук, І.В. Жмуркова та ін.) приєдналося багато молоді, дехто з них є вихованцями «Спортивного» (М.І. Рищенко, Д.О. Федоренко, О.Є. Бугаєва). І як завжди технічну підтримку та музичний супровід свят забезпечував Віктор Борисович Кабашний (Палац студентів).

Найцікавішим, на мою думку, був День казки, матеріалом для якого послужили тексти О.С. Пушкіна. Наш 3 загін для постановки обрав «Про мертву царівну та сімох богатирів» у сучасній обробці. Взагалі усі загони добре впоралися із поставленою задачею – старі казки на новий лад виявилися дуже цікавими, а справжній текст О.Пушкіна використали лише вихователі.

Та найбільше цього року дітей порадувало море, чисте і тепле – купалися багато. Тож я думаю, що усі були задоволені і програмою, і грамотами та подяками і подарунками, які для дітей підготував табір. До речі, кожен вихователь отримав подяку за індивідуальні досягнення.

Приїжджайте до «Спортивного». Засмага, оздоровлення морським повітрям, купання та розваги тут забезпечені!

 

P. S. І наостанок я висловлюю подяку батькам та дітям. За той рік, що ми не бачилися, діти справді подорослішали та змужніли.