Мені, як абітурієнту – 1960 Харківського політехнічного інституту, на все життя запам’ятався випадок, що трапився зі вступником на радіотехнічний факультет. У цього сільського хлопця на вокзалі викрали все, у тому числі «золотий» атестат. Без жодного документа він пішов до ректора інституту із проханням допустити до складання вступних випробувань, як кажуть, під чесне слово. Ректор це дозволив, і мій товариш згодом успішно закінчив інститут. Звали ректора, який зробив для юнака майже неможливе, Михайло Федорович Семко.

Наш ректор приділяв величезну увагу створенню умов для розвитку соціальної сфери для студентів. Так, у 1962–1963 роках було завершено будівництво з нашою участю Палацу студентів. А влітку 1963 року за його ініціативою було розпочате будівництво спортивно-оздоровчого табору під Алуштою, де мені пощастило працювати в студентському загоні першого потоку та водночас відпочивати на морі.

І досі пишаюся тим, що мій тезка Михайло Федорович – видатний організатор вищої технічної освіти й справжній педагог – особисто вручав нам дипломи.

Професор М. Смирний, перший проректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, д. т. н., Заслужений винахідник України