О газете | Архив номеров | Архив статей | Поиск      

#22-23 от 17.10.2006

Общественная жизнь

Василь Іванович Атрощенко – видатний вчений, педагог, громадський діяч статья с фото
[Професори Л. Товажнянський, О. Лобойко, Г. Гринь]
Педагогічна, наукова і громадська діяльність академіка АН УРСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР, Заслуженого діяча науки УРСР, професора, доктора технічних наук, який протягом 48 років завідував кафедрою технології неорганічних речовин у НТУ «ХПІ»
Завідувачі кафедри статья с фото
Наш університет, колективи хімічних факультетів і кафедр, їх випускники відзначають цього року 100-річчя від дня народження академіка Василя Івановича Атрощенка – видатного вченого, родоначальника наукової школи.
В.О. Геміліан статья с фото
Валерій Олександрович Геміліан (1851–1914) – учений-хімік, професор, організатор кафедри технології мінеральних речовин і перший завідувач (1887–1904) у Харківському практичному технологічному інституті – учень Д.І. Менделєєва.
Є.І. Орлов статья с фото
Єгор Іванович Орлов (1865–1944) – радянський хімік, академік АН УРСР. Наукові дослідження в галузі хімічної кінетики і технології виробництва неорганічних продуктів. Розвинув (1907–1910) теорію про механізм складних реакцій, які не описуються безпосередньо кінетичними рівняннями першого, другого і третього порядків.
І.Є. Ададуров статья с фото
Іван Євграфович Ададуров (1879–1938) – російський інженер-технолог, професор, відомий фахівець у галузі теоретичного і прикладного каталізу, основної хімічної технології. Після 1917 р. приймав активну участь у відновленні й розвитку хімічної промисловості, будував нові заводи на Україні.
О.Я. Лобойко статья с фото
З 1986 року кафедру хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології очолює професор Олексій Якович Лобойко.
Основні передумови та фундамент формування В.І. Атрощенка як науковця в галузі хімічної технології статья с фото
[Професор Г. Гринь, д. т. н., проректор НТУ «ХПІ»]
Історичний розвиток наукових досліджень свідчить, що для вирішення важливих наукових проблем необхідні залучення й згуртування навколо неї великих колективів дослідників. Завдяки їх зусиллям і праці розроблено нові технології, нові речовини й матеріали, з’ясовано фізико-хімічні властивості і теоретичні закономірності. Але завжди такі наукові колективи об’єднувались біля одного вченого, дослідника, який був генератором наукових ідей, запалював інших на досягнення й здійснення майже неможливого.
страницы: 1, 2, 3, 4

Разработка, поддержка и наполнение: лаборатория информационно-поисковых систем НТУ "ХПИ" © 2004 — 2016


Яндекс.Метрика

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Національний університет цивільного захисту України Народная украинская академия Харківський національний автомобільно-дорожній університет Національний фармацевтичний університет Національний гірничий університет