Штучний сніг

Лірика та тонкий гумор відрізняють поетичний стиль Тетяни Миланіч, к. т. н., доцента кафедри «Промислова і біомедична електроніка», чиї вірші наша газета не раз публікувала.

Штучний сніг

Якісь настали дивнії часи:

Святкуєм два Різдва, два Нових роки

Без справжньої зимової краси,

А штучна – наступає крок за кроком.

Ялинка «від Ferrero» золота

Сумує, відбиваючись в калюжі…

Такі тепер різдвянії свята,

Та й новорічні вряд чи надолужать!

Опалення в оселях – де-не-де,

Бо тепло ж на дворі, бруньки набрякли!

Святковий настрій в голову не йде,

Під штучним снігом олені заклякли.

Ллє над Сумською штучний зорепад,

Над Пушкінською люстри почіпляли…

Все «по-багатому». Не вернешся назад,

Де справжнім снігом вулиці блищали!

«ПроЕкт» ми замінили на «проЄкт»,

Купуєм замість яблук маракуйю,

І мріємо про штучний інтелект,

Бо справжнього все більше нам бракує!

А найстрашніше – справжні почуття

Втрачають ціну під утиском фальші.

Ще трохи – і не буде вороття

З фальшивих «істин» непролазних хащів…

Та, попри все, сьогодні, як колись,

Ховаєм під ялинку подарунки

Близьким та рідним, щоб у них збулись

Різдвяних мрій чарівні візерунки!

Тетяна Миланіч.

25. 12. 2019 р.

Рубрика: ПОЕТИЧНИЙ КЛУБ • Автор: Тетяна Миланіч