Учбове містечко нашого університету – видатна архітектурна пам’ятка. До його створення у різні часи доклали немало зусиль відомі архітектори, серед яких Р.Р. Генріхсен, О.К. Шпігель, О.М. Бєкєтов та інші. До їх числа належить і педагог та архітектор Михайло Іванович Ловцов.
|
Відомі в Харкові будівлі, окраса міста, такі як Благовіщенський собор, церква Трьох Святителів, реставровані церква Пантелеймона-цілителя та Олександро-Невська лікарняна церква, креслярський корпус (нині – ректорський) та хімічні майстерні (технічний корпус) НТУ «ХПІ» – у тією чи іншою мірою результат творчості новатора, викладача й архітектора Харківського технологічного інституту, великого майстра М.І. Ловцова.
Михайло Ловцов народився 4 березня 1849 року в сім’ї священика в Рязані. Хоча наслідувати батька не став, та весь його життєвий шлях був пов’язаний зі створенням храмів-шедеврів.
Батьки дали йому пристойну освіту – молодий син священика закінчив Санкт-Петербурзьке будівельне училище і з 1873 року працює в Технічному будівельному комітеті. У 1875-му Михайло Ловцов призначений на службу молодшим інженером Будівельного управління Харківської губернії.
З жовтня 1886 року за пропозицією попечителя Харківського учбового округу починає читати курси «Архітектура», «Будівельне мистецтво», «Архітектурне проектування» та «Архітектурне креслення».
Розширення учбового закладу вимагало зведення нових та переобладнання вже існуючих будівель. Молодого перспективного викладача та творчого архітектора помітило керівництво учбового закладу й Учбового округу, і 22 лютого 1889 року Михайла Івановича Ловцова перевели на посаду архітектора Харківського технологічного інституту. Під його керівництвом зведено хімічні майстерні та новий креслярський корпус.
У різні роки Михайла Ловцова було нагороджено орденами Святого Станіслава ІІ та ІІІ ступенів, Святого Олександра Невського, Святої Анни ІІ та ІІІ ступенів.
21 рік Михайло Іванович Ловцов плідно працював на посаді педагога та архітектора Харківського технологічного інституту і за станом здоров’я звільнився в 1907 році. Він переїжджає спочатку до Ялти, а потім до Анапи на лікування. 2 грудня 1907 року великого зодчого не стало.
За своє 58-річне життя Михайло Ловцов побудував та реконструював безліч церков і споруд. Він сміливо поєднував мотиви готики, класицизму та російсько-візантійського стилю, зберігаючи при цьому цілісність художнього образу. Поєднуючи різні стилі, він ще в кінці ХІХ століття заклав підвалини об’єднання та можливість співіснування в глобальному світі.
Так закінчилося фізичне життя архітектора та викладача, та його творча спадщина живе. Достатньо лише пройти алеями нашого університету…