О газете | Архив номеров | Архив статей | Поиск      

Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика


[С. Землянська]
#22-23 от 12.10.2005

Електропривод – то не зайвий привід
Зустрітися під небом кримським.
То засіб вирішення різних проблем –
І світових, і українських...

Рядки ці написалися автором кілька років тому, коли конференція на базі санаторію „Утьос” була вже традиційною, потужною, такою, що

 об’єднала вітчизняних спеціалістів і дала новий імпульс розвитку галузі, відіграла важливу роль у збереженні та підвищенні наукового потенціалу електроприводчиків країни. І сюди приїздили вже вчені не лише з України, а й з інших колишніх радянських республік, із далекого зарубіжжя. Сьогодні підводяться підсумки, які виявилися вражаючими: 45 учасників конференції захистили докторські і понад 150 – кандидатські дисертації.

Саме тут, на конференції, з ініціативи її організатора, професора Володимира Клєпікова, була створена Українська асоціація інженерів-електриків, яка має сьогодні регіональні організації в усіх областях України. І хай вибачать мені спеціалісти за, може, не досить професійне вжиття спеціальних термінів, але процитую ще одну строфу того вірша:

І швидше обертаються мотори,
Потужніш генератори гудуть,
І тут, в „Утьосі”, на щорічнім зборі
Хрещеним батьком Клєпікова звуть.

На знімку зліва вгорі: професор В.Б. Клєпіков та член-кореспондент НАНУ, начальник відділу Інституту електродинаміки В.Г. Кузнєцов обговорюють хід тривалої співпраці кафедри з цією провідною в Україні науковою установою, з якою, за висловом директора ІЕД, академіка А.К. Шидловського у кафедри давній „родинний” зв’язок Він мав на увазі заслуги корифеїв вітчизняної електротехніки П.П. Копняєва та В.М. Хрущова в заснуванні обох закладів та плідне співробітництво вчених кафедри і столичного інституту.

Привітання до учасників конференції від імені академіка-секретаря НАНУ Б.С. Стогнія та директора ІЕД А.К. Шидловського виголосив член-кореспондент НАНУ, заст. директора ІЕД, співголова оргкомітету О.В. Кириленко (знімок справа).

Серед вчених, спеціалістів галузі широко відомий професор В.М. Чермалих з Київського політехнічного. Сам багаторічний учасник конференції з проблем електроприводу, він залучив до неї багатьох своїх учнів, більшість із яких стали кандидатами та докторами наук, саме тут пройшовши апробацію. Серед них – доктор технічних наук А.П. Чорний, що на знімку зліва внизу разом зі своїм учителем.

До числа науковців, „вирощених” конференцією, відноситься і перша жінка – доктор технічних наук у галузі електропривода, професор Ольга Іванівна Толочко з Донецького Національного технічного університету (на знімку справа разом з професором Б.І. Кузнєцовим), що захистила цього року дисертацію в спецраді НТУ „ХПІ”. Вона вважає, що дуже цікавим видалося пленарне засідання нинішньої конференції, причому на неї справили велике враження доповіді не лише корифеїв у галузі електропривода

України, Росії, Німеччини, а й молодих пошукачів.

„Я щиро радий з того, що розпочата в 1993 році справа проведення такої потрібної конференції розвивається й розширюється”, – поділився своїми думками О.С. Бешта, д. т. н., професор з Національної гірничої академії (Дніпропетровськ), який, на жаль, не потрапив у наш об’єктив.

Головний конструктор, голова правління Міжнародного консорціуму „Енергозбереження”, д. т. н., професор В.О. Барський ( на знімку внизу разом з Ю.М. Качаловим, директором фірми „Приводна техніка”) вважає, що кафедра АЕМС у важкі пострадянські часи на втратила, а, навпаки, підсилила свою роль концентратора новітньої інформації про електропривод та його засоби, роль вихователя майбутніх інженерів на основі найсучасніших уявлень. „Міжнародні конференції, що їх проводить

кафедра АЕМС, – продовжив В.О. Барський, – це квінтесенція роботи з концентрації та аналізу інформації про електропривод та засоби електропривода. В нашому консорціумі працюють випускники кафедри, серед них, наприклад, Д.С. Курдюмов, який за 3 роки виріс до керівника групи електропривода, провідного розробника з кількох напрямків. Задоволені ми й роботою Р.А. Биканова, який прийшов до консорціуму півтора року тому. Бажаю кафедрі АЕМС продовжувати свої чудові традиції!”

Серед численних зарубіжних учасників конференції традиційно багато вчених з Німеччини. На знімку внизу (зліва направо) професори Андреас Лінденман і Ульріх Ріфеншталь з Магдебурзького університету ім. Отто фон Герікке та науковий асистент з Технічного університету Брауншвейга Міхаель Колбус високо оцінили рівень зібрання електроприводчиків і відзначили взаємну користь такого безпосереднього спілкування.

Фоторепортаж В. Русиновського.

Разработка, поддержка и наполнение: лаборатория информационно-поисковых систем НТУ "ХПИ" © 2004 — 2021


Яндекс.Метрика

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Національний університет цивільного захисту України Народная украинская академия Харківський національний автомобільно-дорожній університет Національний фармацевтичний університет Національний гірничий університет