Сьогодні, коли непересічна постать професора Сокола невіддільна від його діянь, вагомого визнання досягнень і титулів, згадую початок його шляху в Харківському політехнічному. Він з породи відмінників – золота медаль у школі, закінчення ХПІ з відзнакою і прагнення в усьому досягати найвищого рівня. Таким він був у студентські роки, захопившися перспективним напрямом у галузі силової електроніки – вдосконаленням топологічних методів аналізу і синтезу електронних і електричних ланцюгів, вже тоді спільно з науковим керівником опублікував свою першу наукову роботу. Таким залишався на всіх сходинках адміністративної діяльності.

У 1984 році я, будучи проректором із вечірнього й заочного навчання, запросив його на посаду заступника декана вечірнього факультету при Харківському тракторному заводі. Євген Іванович почав освоювати новий для нього напрям – організацію навчального процесу.

Захистив кандидатську і докторську дисертації, став професором, очолював заочний факультет, кафедру промислової і біомедичної електроніки. Працюючи тоді під керівництвом професора В.Т. Долбні, інших видатних вчених і керівників інституту, молодий учений переймав досвід не лише в області наукових досліджень і організації навчальної роботи, а й в управлінні такими складними підрозділами інституту, як заочний факультет і кафедра.

Євгену Івановичу притаманні такі якості, як ініціативність, готовність взятися за нову справу, не лякаючись труднощів, інноваційний підхід до вирішення складних завдань. І я, обійнявши в 1999 році посаду ректора університету, запропонував йому стати проректором з навчальної роботи НТУ «ХПІ».

А завдання тоді перед нами стояли надважливі: входження разом з українською вищою школою у європейський освітній простір. Спираючись на багатий досвід нашого університету та вивчивши європейський і світовий, ми одними із перших в Україні розробили методичну документацію для впровадження в навчальний процес принципів Болонського процесу, яка, за рекомендацією Міністерства освіти і науки України, впроваджувалася всіма університетами нашої держави. Як проректор, Євген Іванович брав активну участь у створенні нових факультетів і кафедр, філіалів університету на підприємствах, відкритті нових спеціальностей. Великих зусиль докладав до збільшення обсягу держзамовлення, а також його виконання, йому належить заслуга створення в нашому університеті системи працевлаштування і Центру кар’єри для студентів. Євген Іванович із успіхом очолював Раду проректорів з навчальної роботи університетів Харкова.

Багатий досвід із розвитку вищої освіти, прагнення принести якомога більшу користь своїй альма матер вкладає Євген Іванович Сокол у діяльність на посту ректора Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». У його роботі визначальним є прагнення до інновацій, до системного підходу у вирішенні проблем, змін і втілення демократичних засад управління. З його ініціативи в університеті вперше в Україні відбувся розподіл «гілок влади» – на ректорат та Вчену раду. Це дало можливість забезпечити прозору діяльність і ректора, і всього університету, оскільки всі проблеми вирішуються на Вченій раді. Ректор своєчасно створив дуже потужну Наглядову раду із видатних людей України, яка контролює і допомагає у вирішенні фундаментальних проблем для розвитку університету.

Створення нової структури університету, що складається сьогодні з 9 інститутів, дало можливість концентрувати людський капітал і економічні ресурси для подальшого розвитку університету. Євген Іванович Сокол постійно ініціює і втілює інновації у навчальний процес. Це Інноваційний кампус, дуальна освіта, подвійні дипломи, проектне навчання, система автоматизації управління навчальним процесом, створення електронної залікової книжки студента.

Євген Іванович зміг мобілізувати зусилля університету для збільшення прийому на перший курс. Велику увагу приділяє науковим дослідженням університету, постійно дбає про розвиток цього напрямку, яким займаються викладачі і студенти. Сьогодні їх обсяг сягає понад 60 мільйонів грн.!

Треба сказати, що Євген Іванович є не лише ректором, а й відомим вченим в Україні. Він лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, обраний до Національної академії наук і там активно працює. Все своє життя присвятив ХПІ. І коли на чолі університету стоїть його вихованець і патріот, що довів своєю успішною діяльністю справжню відданість справі, можна бути впевненими в подальшому успішному розвитку альма матер.

Євгене Івановичу! Прийміть мої найщиріші вітання з ювілеєм і побажання міцного здоров’я, наступних високих досягнень на благо нашого улюбленого університету – НТУ «ХПІ»!

Леонід Товажнянський, Почесний ректор НТУ «ХПІ», радник ректора, голова Вченої ради НТУ «ХПІ», член-кореспондент Національної академії наук України.

На знімку: Почесного доктора НТУ «ХПІ», професора польського Технічного університету м. Лодзь, члена-кореспондента Польської академії наук Яна Аврайцевича вітали ректор Євген Сокол та голова Вченої ради Леонід Товажнянський, квітень 2019 р.