Більш ніж дві тисячі двісті юнаків та дівчат стали частиною великої сім’ї політехніків. Спершу несміливо вони ступали алеями нашого кампусу і виглядали трішки розгубленими, але занурились у навчання, зіткнулися з першими труднощами і знайшли друзів. Тож, як живеш, першокурснику? Про це ми поцікавилися у студентів-хіміків, які з перших днів у Харківському політехнічному вирішили: наше студентське життя буде насиченим і яскравим.

 – Тут красива територія! – говорять Діана Тимченко (ХТ-621) та Карина Лисенко (ХТ-421б). – Величні старовинні корпуси поруч із висотками.

 – А ще сучасна бібліотека, – додає Даніїл Гордієнко (ХТ-121к). – Її будівля дуже гармонійно вписалася в загальний ансамбль. Вона – ніби місток із минулого в майбутнє. Дуже символічно!

Студенти в один голос розповідають про курйозні ситуації, коли блукали студмістечком, та зазначають, що і студенти, і викладачі та співробітники Політеху привітні й завжди допомагають. За два з половиною місяці першокурсники вже звикли до навантаження і насичених лекційних занять, і завжди знаходять час для спілкування з друзями.

 – Моя група об’єднала людей з різних куточків України, – розповідає Катерина Татарченко (ХТ-421б). – Я сама – полтавка. Ми усі різні за характерами і звичками, життєвими пріоритетами, та маємо одне прагнення – навчатися. І це об’єднало нас, здружило, і тепер усі проблеми вирішуємо разом.

Катерина із захватом ділиться враженнями від посвяти у студенти, адже думала, що перед першокурсниками виступають професійні актори, музиканти, ведучі, і дуже здивувалася, дізнавшись, що це – студенти ХПІ.

 – Університет – нова сторінка для кожного із нас. І я з перших кроків зрозумів: тут – не школа, – ділиться враженнями Ілля Красніков (ХТ-421а). – І не одразу осягнеш усі можливості, які студентам дарує Політех. І важко лиш на перший погляд: нові люди, предмети, викладачі. Але це й нові враження, більш яскраві, доросліші! І з перших днів ми дружною компанією беремо участь у конкурсах, які проводить студентська профспілка. І ми приходимо на заходи не заради виграшу чи безкоштовних квитків. Ми просто хочемо поспілкуватися та весело провести час. Тому що студентські роки – найбільш пам’ятний період життя, то ж чому б не зробити його цікавим та яскравим. Тим більше, що з НТУ «ХПІ» усе можливо!