У житті кожної людини бувають події, які перевертають усе з ніг на голову. Так сталося і зі мною, хлопцем з невеличкого міста в Луганській області, де я навчався у школі, виступав на олімпіадах з математики, фізики, інформатики. Я грав у баскетбол і у старших класах очолював команду, яка була лідером у районних турнірах та входила у трійку призерів у змаганнях області. Та усе змінила війна. Погодьтеся, жахливе слово. Наші школи перестали видавати українські документи про освіту, тому я навчався дистанційно в школі Сєверодонецька. Завдяки наполегливій праці я став студентом Політеху, моя спеціальність – «Комп’ютерні науки», спеціалізація – «Інтелектуальні і робототехнічні системи».

На 2 курсі я познайомився з професором В.І. Кортуновим, він згодом став моїм науковим керівником і наставником, та дуже сильно вплинув на мій подальший розвиток. В’ячеслав Іванович займається розробкою систем управління для безпілотних літальних апаратів. Мене одразу захопила ця тема, і я захотів зібрати власний квадрокоптер. Звичайно, було важко, але В’ячеслав Іванович завжди приходив на допомогу, підказував вірний напрямок вирішення задачі. Мій квадрокоптер полетів!

А далі почалося найцікавіше. Професор брав мене на випробувальні польоти різних дронів, це дало змогу поглибити мої знання, зрозуміти, як усе працює, навчитися обслуговувати літальні апарати, керувати їх польотом.

У минулому році у НТУ «ХПІ» стартував проект зі створення квадрокоптера на двигунах внутрішнього згоряння, В’ячеслав Іванович підключився до його виконання, а мене запросив у якості пілота. Крім пілотування, я розбирався в самій конструкції БПЛА, допомагав у збірці, спаював деталі – отримував цікавий і корисний досвід. Ми вже випробовували квадрокоптер, але роботи над ним ще багато.

Я брав участь у міжвузівській науковій конференції «Science Looks Ahead», зараз входжу до команди стартапу «Квадрокоптер-художник», який ми представляли в інноваційному кампусі у грудні 2020 року. Грав у баскетбол за команду інституту.

Цього року мені призначили стипендію Президента України, і це стало для мене несподіванкою, адже я просто займаюся тим, що мені подобається. Мабуть, у цьому весь секрет.

Сергій Череватін, студент групи І-218д.