21 травня у Музеї історії НТУ «ХПІ» відомий вчений та організатор науки, випускник ХПІ 1974 р., професор А. П. Марченко спілкувався з представниками Ради молодих вчених, яку очолює доцент кафедри промислової і біомедичної електроніки, к. т. н. Богдан Стисло. Андрій Петрович – Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Академії вищої школи України, нагороджений Відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни», орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та ін.
Професор А. П. Марченко пригадав, як у шкільні роки під час жнив допомагав збирати врожай, працюючи на комбайні. Любов до техніки і привела його до ХПІ. Перші кроки майбутнього вченого у велику науку почались на ТМ факультеті, який жартома називали «Тільки Мужчини», на кафедрі ДВЗ під керівництвом видатних професорів А. Ф. Шеховцова, М. К. Шокотова, М. Ф. Разлейцева та ін. Андрій Петрович підкреслив важливість вміння працювати в команді для досягнення результату.
Професор кафедри ДВЗ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, д. т. н. І. В. Парсаданов відзначив талант А. П. Марченка як організатора, справжнього вченого-практика, який вирішує складні завдання державного рівня. Грунтовний підхід до будь-якої справи, вміння дружити, надійність у стосунках – ці якості завжди були притаманні Андрію Петровичу.
Один із 15 аспірантів – учнів професора А. П. Марченка, керівник Німецького освітнього центру НТУ «ХПІ», к. т. н., доцент Денис Мешков дуже тепло згадав свої роки навчання в аспірантурі, як між собою з Дмитром Самойленком, який зараз викладає у Польщі, називали Андрія Петровича батьком рідним.
Професор А. П. Марченко відповів на запитання і побажав не боятися труднощів, помилок у пошуках істини, бути наполегливими у досягненні мети.
Молоді науковці ознайомилися з унікальними матеріалами виставки до 70-річчя А. П. Марченка, а Ксенія Мінакова, Роман Зайцев, Сергій Радогуз, Дмитро Данильченко та ін. у книзі Почесних гостей музею подякували «за можливість довідатися про нове та почерпнути для себе наукове натхнення», «за можливість дізнатись про життєвий шлях та становлення видатного вченого-політехніка».