Університетська освіта не стоїть на місці. З плином часу змінюються освітні технології та методи викладання. Ще Льюіс Керол колись написав, що потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше! 2020 рік приніс багато змін у цьому невпинному русі. Взяти до уваги хоча б той факт, що Обсерваторія MAGNA CHARTA UNIVERSITATUM визнала необхідність змін та опублікувала нову версію «Великої Хартії університетів», прийняття якої хоч і затрималося через пандемію COVID-19, все ж є неминучим і буде зроблено найближчим часом.

Та й сам вплив пандемії COVID-19 змінив науково-освітній простір на «до» та «після». Дистанційна форма здобуття освіти, яка зазвичай займала незначний відсоток освітніх послуг, раптом перетворилася на головний інструмент освітянської спільноти. Неймовірними темпами почали розвиватися інструменти, що дозволяють проводити навчання в режимі он-лайн: M$ Teams отримав можливість проводити веб-трансляції до 10 000 користувачів, Google повністю переробила своє програмне забезпечення для веб-конференцій та створила новий продукт Google Meet. Освітній проект «На Урок», що орієнтований на онлайн-навчання, увійшов у першу десятку запитів Google українських користувачів у 2020 році і т. д., і т. п.

Взяти хоча б НТУ «ХПІ». Ще навесні 2020 р., коли через загрозу пандемії COVID-19 в Україні було введено загальний карантин, викладачам університету було надано право використовувати будь-які інструменти, які дозволяють вести навчання онлайн. Це могли бути програмні продукти компанії Microsoft, які окрім базових продуктів Office 365 також містять такі потужні інструменти, як: M$ Teams; M$ Class Notebook; M$ Stream; M$ Yammer; M$ SharePoint тощо, так і інші програмні комплекси як то Google Classroom, Google Hangouts, Google Meet; відео-конференції Zoom, Cisco webex, Basecamp, LMS Moodle і т. д. Для вибору того чи іншого інструменту, по суті, було достатньо рішення кафедри. Хоча весь процес і проходив під повним контролем дирекцій/деканатів, а також навчального і методичного відділів НТУ «ХПІ».

Такий підхід дозволив швидко подолати виклики дистанційного навчання, що постали перед університетом. Диверсифікаційний підхід дозволив налагодити роботу без збоїв: викладачі використовували звичні для них програмні комплекси і не мали проблем із адаптацією до нових освітніх реалій. Окрім того, не було жодних проблем з перенавантаженням серверу центру дистанційної освіти, які неминуче трапилися б, якби було прийняте рішення використовувати LMS Moodle, який до цього часу переважно використовувався для організації заочно-дистанційної освіти.

Разом з тим, вже наприкінці весни розпочалися розробка та впровадження єдиної стратегії розвитку дистанційної освіти в університеті: до вже запущеного «Кабінету студента» додався «Кабінет викладача», що дозволило успішно провести літню сесію дистанційно. В методичній раді було створено постійно діючу комісію з впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес, учасники якої активно взялися за розвиток корпоративної системи комунікацій в університеті. Як результат, зараз кожен студент і викладач харківського Політеху має свій акаунт у корпоративній мережі Office 365, на основі якої побудовано весь навчальний процес в університеті.

До чого це я?

27–29 січня в НТУ «ХПІ» відбулася вже традиційна ХVІII Міжнародна школа-семінар «Сучасні педагогічні технології в освіті», якій судилося поставити не один рекорд, але головний з них – вона повністю була проведена на базі корпоративної мережі Office 365 та програмного продукту M$ Teams: 977 зареєстрованих учасників, від 45 до 314 слухачів з близько 100 міст України та країн Європейського союзу під час кожного вебінару. Всі вони об’єдналися разом для проведення 28 майстер-класів, під час яких отримали практичні навички та вміння проведення занять, знайомилися із сучасними педагогічними технологіями, обговорили як специфічні форми викладання конкретних дисциплін, так і проблеми, що вимагають координації дій освітніх установ. І все це стало можливим завдяки застосуванню дистанційних технологій.

Цікаво, що семінари зі STEM-освіти в рамках школи-семінару провели вперше лише минулого року. І вони відразу ж отримали схвальні відгуки освітян. Цього року STEM-лабораторії значно розширили, а серед спікерів були не лише викладачі НТУ «ХПІ», а й провідні Європейські фахівці з цього напряму, як то викладач Університетського коледжу Лондона Деніз Балмер (Denise Balmer (Велика Британія), провідні викладачі кафедри фізики факультету фізико-математичних наук Карлового університету (Чехія) Дана Мандікова (Dana Mandíková), Зденек Дрозд (Zdeněk Drozd), які поділилися своїм досвідом та надали безліч практичних рекомендацій по застосуванню методології навчання, яка може стати у нагоді працівникам освіти будь-якого рівня від молодшої школи до закладів вищої освіти.

Традиційно значний внесок до роботи майстерень зробила кафедра педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка А. Зязюна НТУ «ХПІ», викладачі якої представили цілу серію педагогічних майстерень та майстер-класів, під час яких розкрили загальну структуру професійної діяльності педагога вищої школи та сучасні вимоги до неї.

Віримо, що ХVІII Міжнародна школа-семінар «Сучасні педагогічні технології в освіті» не лише дала учасникам змогу обмінятися власним досвідом щодо шляхів подолання проблем упровадження інновацій у навчальний процес, а дійсно сприяла підвищенню ефективності професійної діяльності у сфері освіти всіх її учасників.