Події в історії кожного колективу лишаються достовірними лише в тому випадку,
якщо вони скріплені державними документами чи опубліковані в пресі.
Вчені-історики звертаються до цих джерел, відтворюючи хід подій, імена і дати.
Таким літописцем Харківського політехнічного інституту стала створена у
возз’єднаному в 1950 році Політеху газета, якій судилося довге і славне життя.
Редакція не лише чудово справлялася з тим, щоб описувати події і чергових
героїв дня, а й – найголовніше – залучати до публікацій в газеті провідних
вчених і кращих студентів, викладачів і співробітників, прищепити їм смак до
участі в роботі газети, у якої, таким чином був і є сьогодні значний авторський
актив.
Журналісти, які сьогодні роблять нашу газету, наслідують її чудові традиції,
всього НТУ «ХПІ» і пишуть про нього захоплено, з любов’ю. Мені особисто приємно
відзначити, яким надійним помічником у роботі ректорату завжди була газета,
зокрема, в роки моєї праці на посту ректора. Редакція «Політехніка» протягом
тривалого часу виконувала функції пресслужби університету, з її допомогою було
підготовлено немало статей і репортажів про події в ХПІ та опубліковано в різних
ЗМІ, а автора цих рядків агентство СтатусКво нагородило спеціальним призом «За
мужність у спілкуванні з пресою».
Вітаючи газету «Політехнік» з ювілеєм, хочеться сказати, що в неї є і
невикористані резерви, і перспективи розвитку, загалом усе, властиве структурі
молодій, здатній рости. Бажаю нашим журналістам активної допомоги з боку
колективу НТУ «ХПІ», постійної зацікавленості в їх роботі і відчуття своєї
необхідності!
Леонід Товажнянський, Почесний ректор НТУ «ХПІ», член-кореспондент НАНУ,
голова Вченої ради університету.
У такому складі редакція нашої газети працювала багато років – до серпня 2011
року. Сьогодні немає з нами Володимира Миколайовича Русиновського (в центрі) –
незмінного фотокореспондента, фотохудожника, патріота ХПІ.
«Працював він на перспективу, встигав відобразити і події державного
масштабу, що відбувалися в НТУ «ХПІ», і вловити швидкоплинний кадр із
різноманітного життя університету, і знімав історію вузу, працюючи натхненно,
щоденно, щогодини. Володимир Миколайович не просто виконував завдання редакції,
він задумував ідеї і сюжети своїх фотознімків, шукав і знаходив нове, гостре,
цікаве. Його роботи – в книгах з історії університету, на стендах Музею ХПІ, на
виставкових банерах, які представляють наш вуз в Україні і за рубежем. На
знімках Володимира Русиновського наші нащадки побачать життя Політеху протягом
понад півстоліття».
№16–17 від 14.09.2011.