Харківський політехнічний інститут, його зростання й розвиток, історія давня і новітня… Їх створювали видатні особистості, яких за 135 років було в нашому університеті немало. Сьогодні, готуючись до ювілею нашого ХПІ, ми згадуємо тих, хто полишив найбільш помітний слід у пам’яті сучасників, з кого починався розвиток нових напрямків наукових досліджень і підготовки спеціалістів.

Для нього не було малих справ

Пам’яті професора Б. Т. Бойка

26 лютого виповнилося б 90 років Борису Тимофійовичу Бойку – Заслуженому діячеві науки і техніки України, докторові фіз.-мат. наук, професору, засновникові кафедри фізичного матеріалознавства для електроніки та геліоенергетики. Все його життя було пов’язане з Харківським політехнічним. У 1949 році він студентом увійшов до інституту, а 2009 року залишив його назавжди…

Аспірант професора Л. С. Палатника – засновника школи фізики тонких плівок, кандидат наук, стажер американського університету Вірджинії, він створив там унікальну лабораторію для проведення експериментів, отримання та дослідження властивостей тонких металевих плівок. Весь отриманий за кордоном досвід Борис Тимофійович використав у рідному ХПІ. Створена ним електронографічна лабораторія виконувала величезну роботу, багато її співробітників і аспірантів захистили кандидатські дисертації. 1971 року Борис Тимофійович захистив докторську дисертацію і став професором кафедри фізики металів, був одним з ініціаторів створення фізико-технічного факультету, його першим деканом. Протягом 6 років (1973–1979 р. р.) професор Б. Т. Бойко працював у науковому секторі секретаріату ЮНЕСКО (Париж, Франція) та був відповідальним за міжнародну програму ЮНЕСКО з використання сонячної енергії.

Після повернення професор Б. Т. Бойко розпочав інтенсивну наукову та організаційну діяльність на кафедрі «Фізика металів» з розвитку нового наукового напрямку в галузі матеріалознавства для електроніки та геліоенергетики. Вже у 1983 році у Харківському політехнічному інституті вперше у практиці вітчизняної вищої школи була розпочата підготовка інженерів-фізиків у галузі матеріалознавства для геліоенергетики. Це й заклало основи створення у 1988 році випускаючої кафедри «Фізичне матеріалознавство для електроніки та геліоенергетики» (ФМЕГ). Життя підтвердило прозорливість професора Б. Т. Бойка, який багато років тому передбачив визначальну роль відновлюваних джерел енергії для розвитку екологічно чистої енергетики.

У галузі електроніки кафедра запровадила численні винаходи на підприємствах електронної промисловості, у галузі геліоенергетики її науковці розробили сонячні батареї космічного призначення та плівкові фотоелектричні перетворювачі сонячної енергії для широкомасштабного наземного використання. Кафедра була єдиним представником України – учасником Європейських програм по застосуванню сонячної енергії (INTAS94-3998, INTAS96-0206, 7IPO5129) та асоційованим членом центру з використання сонячної енергії Баден-Вюртембергу (ZSW Штутгарт, Німеччина).

Про Бориса Тимофійовича можна сказати багато. Він через усе життя проніс велику любов до справи, якій присвятив себе. Для нього не було великих або малих справ, усі були важливими. І він не боявся їх відстоювати, боротися за них. Саме ці якості, великий внесок вченого, талановитого організатора науки і роблять його постать однією з найбільш яскравих у новітній історії нашого НТУ «ХПІ».