Науково-технічна бібліотека Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» – одна із найстаріших вузівських бібліотек не лише Харкова, а й всієї України. У 2020 році колектив книгозбірні готується відзначати свій 135-річний ювілей. За таку тривалу історію змінилося не одне покоління бібліотекарів, які працювали в стінах бібліотеки. Та лише деякі із них зуміли залишити свій слід в її історії. До таких яскравих особистостей ми з повним правом можемо віднести Олену Василівну Кузнецову, яка очолювала колектив бібліотеки з березня 1962 р. по листопад 1986 р.

Олена Василівна мала середню технічну освіту (Харківській електротехнічний технікум) та вищу бібліотечну освіту (Харківський державний інститут культури). До НТБ вона прийшла вже будучи досвідченим спеціалістом: мала досвід роботи головним бібліографом у бібліотеці Харківської військово-артилерійської радіотехнічної академії ім. Л. О. Говорова, де відмінно справлялася з кропіткою бібліографічною роботою з укладання та підготовки до друку анотованих бібліографічних покажчиків.

Вона мала неабиякий авторитет серед свого колективу та бібліотечного загалу міста. Колеги Олени Василівни, які працювали з нею тривалий час – Світлана Олександрівна Зав’ялова, Людмила Яківна Медовник, Олена Іполитівна Попіначенко та ін. – говорять про неї найтепліші слова. Вони пам’ятають її як вимогливого керівника з робочих питань та водночас як дуже терплячу та добросердечну людину у спілкуванні. До її маленького робочого кабінету підлеглі йшли зі своїми радощами та бідами, за порадою та підтримкою. «Наша мама» – саме так називали її в колективі. Майже двадцять п’ять років пропрацювала Олена Василівна завідувачем бібліотеки Харківського політехнічного інституту. Вона керувала жіночим колективом (близько 100 осіб), де не було ніяких чвар та непорозумінь.

Колектив бібліотеки у 1983 році.

Багато зробила О. В. Кузнецова й для розвитку бібліотеки. У перші роки своєї роботи вона організувала переінвентаризацію 1,5-мільйонного книжкового фонду, добилася укладання договору з Московським центральним колектором наукових бібліотек на отримання обов’язкового платного примірника видань за профілем інституту та художньої літератури. У 60-х рр. відбулася зміна структури бібліотеки: надано приміщення для читального залу на 120 місць і абонементу художньої літератури з книжковим фондом понад 70 тис. примірників. У 1963 р. філіалу бібліотеки на ХТЗ було надано приміщення площею 100 м2. Поліпшилась система обслуговування студентів і забезпечення їх підручниками. Пожвавився книгообмін з Київським, Ризьким, Мінським, Єреванським, Горьківським, Новочеркаським, Калінінським, Іркутським та Львівським політехнічними інститутами, Львівським та Київським університетами.

У 80-ті рр. бібліотека мала вже п’ять абонементів, вісім читальних залів, у десяти відділах працювало 93 співробітники, 80% із них мали вищу освіту. З нагоди 100-річного ювілею ХПІ почесні грамоти від ректорату і громадських організацій були вручені 30 співробітникам, а O. В. Кузнецовій – ще й орден «Знак пошани». У листопаді 1986 року Олена Василівна пішла на заслужений відпочинок.

6 травня 2019 р. цій чудовій жінці виповнилося б 100 років. Вшановуючи пам’ять своєї колеги, колектив бібліотеки організував вечір пам’яті, на який запросили її доньку Галину Дмитрівну Гончарову та всіх, хто знав Олену Василівну.

Світлана Зав’ялова, ветеран праці, заступник директора НТБ 1982–2001 рр.; Світлана Костроміна, завідувач науково-методичного відділу НТБ.