Наприкінці минулого року шість молодих вчених НТУ «ХПІ» отримали Премію Президента України для молодих вчених. У попередніх випусках газети були вміщені публікації про п’ятьох лауреатів – д. т. н. Дениса Мірошниченка, завідувача кафедри «Технологія переробки нафти, газу та твердого палива» (№2 від14 лютого 2019 року), к. т. н., доцента Олексія Водку (кафедра «Динаміка та міцність машин»), молодшого наукового співробітника Андрія Мейлехова, аспірантів Марію Жадько та Ганну Постельник («Матеріалознавство») (№3–4 від 28 лютого 2019 р.).

Сьогодні ми публікуємо статтю про молодого науковця кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей к. т. н. Артема Захарова, чия робота, удостоєна премії Президента, виконана у співавторстві зі вченими з різних наукових-дослідних установ та підприємства оборонно-промислового комплексу.

Керівником досліджень молодого вченого є лауреат Державної премії України, доктор технічних наук, професор Георгій Вікторович Лісачук. «На рахунку» професора 7 підготовлених ним кандидатів технічних наук, троє з яких отримали премію Президента України для молодих вчених. Це Руслан Кривобок, Олеся Романова у 2010 році та Артем Захаров, про якого сьогодні мова.

– У роботі з молодими науковцями головне – зацікавити їх актуальною проблемою, – вважає Георгій Вікторович. – Такою є, наприклад, розробка радіопрозорих керамічних матеріалів. Вона, так би мовити, «на вістрі» сьогоднішнього матеріалознавства. Відколи ми займаємося дослідженнями в цьому напрямку, отримали безліч запрошень на наукові форуми до Японії, Швеції, США. Нещодавно, наприклад, від колег з Угорщини надійшов повний перелік міжнародних конференцій з проблем матеріалознавства. Ми маємо багато публікацій у виданнях, що входять до міжнародних баз даних, інші свідчення про те, що їх тема актуальна, а результати досліджень, нові технології в цій галузі затребувані в усьому світі.

– Звичка Георгія Вікторовича моніторити стан науки та промисловості України й світу та знаходити наукові виклики, стала початком і моєї кар’єри науковця в рідному університеті, – говорить Артем Захаров. – Нами було обрано напрямок розробки нових керамічних матеріалів, а саме – радіопрозорих матеріалів, необхідних для створення захисних обтічників радіокерованих ракет. Потреба в нових, більш ефективних, матеріалах стала нагальною проблемою, бо останні розробки проводились ще в радянські часи, а технічний прогрес вимагав сміливих рішень. Обраний новий напрямок, незважаючи на широке різноманіття наукових досліджень на кафедрі кераміки, вогнетривів, скла та емалей, викликав значний інтерес. Вже за п’ять років було захищено 9 бакалаврських та 8 магістерських дипломних робіт та готується до захисту ще 3 кандидатські дисертації з цієї тематики.

Проведені дослідження зацікавили також фахівців із різних науково-дослідних та дослідно-виробничих установ. На наукових конференціях та на виставках, як це буває, сталися цікаві знайомства, що допомогли знайти спільні інтереси на перетині різних галузей науки, а також дали змогу провести дослідження на базі інших установ та отримати впровадження розробленого матеріалу на Державному підприємстві «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля», провести тестові дослідження в Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАН України ХНУ ім. В. Н. Каразіна. В ході одного з досліджень, що проводилося в КНУ ім. Тараса Шевченка, і з’явилась ідея об’єднати результати наших досліджень в цикл наукових робіт для подання на здобуття Премії Президента України для молодих вчених. Наш колектив, що складався з 4 молодих науковців: Юлії Шлапи – к. т. н., наукового співробітника Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, Артема Нікитенка – інженера Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Андрія Зайлера – інженера Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства «Кварсит» ДК «Укроборонпром» та мене – Артема Захарова, молодшого наукового співробітника Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», представив роботу «Створення нових функціональних матеріалів для надвисокочастотної техніки».

Цикл робіт цікавий тим, що ми працювали з практично одним матеріалом, але в різних галузях науки. Розробки Юлії пов’язані з медициною – магнітна гіпертермія, матеріали Артема актуальні в телекомунікаціях – створення систем безпровідного зв’язку, мої розробки спрямовані на створення високотемпературних радіопрозорих обтічників, а Андрій в умовах виробництва відпрацьовував технології виготовлення виробів на основі розроблених матеріалів.

За свої наукові досягнення я вдячний викладачам та працівникам кафедри кераміки, вогнетривів, скла та емалей, а також своїм науковим керівникам – професору Георгію Вікторовичу Лісачуку та доценту Руслану Вікторовичу Кривобоку.

Розмовляла Світлана Землянська

Фото Ігоря Гаєвого