На знімку: постанову Міжнародної конференції «Корозія – 2018» обговорюють члени програмного комітету (справа наліво) професор Г. Ш. Яр-Мухамедова, професор М. Д. Сахненко та голова комітету, член-кор. НАНУ В. І. Похмурський.

Зазвичай кожного парного року на початку літа Львів гостинно зустрічає фахівців у царині корозії та протикорозійного захисту. Не став виключенням і цей рік – представники наукових установ і вищих навчальних закладів України, а також ближнього і дальнього зарубіжжя стали учасниками ХІV Міжнародної конференції з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів «Корозія – 2018». Цей Лев із парасолькою – емблема конференції.

Особливістю конференції була її присвята 100-річчю Національної академії наук України, як одного із співорганізаторів форуму. Такою нагодою творчої зустрічі однодумців скористалися вчені з Польщі і Португалії, Німеччини і Казахстану, Іспанії і Великої Британії та представники понад 20 провідних наукових і навчальних закладів України. Ще однією родзинкою цьогорічного форуму став той факт, що паралельно з ним успішно проходив VІІІ Український з’їзд з електрохімії. Доцільність такої локації була заздалегідь узгоджена спільним рішенням Наукових рад з проблеми «Електрохімія» НАН та Міжвідомчої науково-технічної ради з проблем корозії та протикорозійного захисту металів при Президії НАН України. І це дійсно дало свої позитивні результати – значна кількість учасників брала участь у засіданнях обох конференцій, які хоча і проходили одночасно, але в межах десятихвилинного доступу – у Львівському палаці мистецтв та актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Кожна конференція, зустріч, семінар стимулюють народження нових ідей, тому немає сенсу описувати святкову атмосферу, яка панувала в сесійних залах, оскільки і змістовні доповіді, і запеклі дискусії сприяли лише порозумінню учасників, виявленню сучасних трендів та визначенню найактуальніших питань сьогодення, що стоять на порядку денному наукової спільноти незалежно від сфери інтересів. Відзначимо лише деякі. Так, доповідь академіка НАНУ А. Г. Білоуса, члена Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, була присвячена одному з найактуальніших напрямків електрохімічної енергетики – пошуку новітніх літійпровідних твердих електролітів на основі оксидних систем. Тематично узгодженою була і доповідь голови наукової ради НАНУ з проблеми «Електрохімія», член-кореспондента НАН України А. О. Омельчука про електрохімічне відновлення оксидів тугоплавких металів, найцікавішими для слухачів були напрацювання ІЗНХ імені В. І. Вернадського у створенні повного циклу виробництва в Україні таких стратегічних металів як титан і цирконій.

Відзначимо, що науковці НТУ «ХПІ» теж, як то кажуть, «не пасли задніх» – з пленарною доповіддю за результатами дослідження корозійно-механічних властивостей багатокомпонентних електролітичних сплавів на конференції «Корозія – 2018» виступила професор кафедри загальної та неорганічної хімії М. В. Ведь, а на відкритті електрохімічного з’їзду – М. Д. Сахненко – про плазмовоелектролітний синтез багатокомпонентних нанорозмірних оксидних систем, як тренд сучасного електрохімічного матеріалознавства, затребуваного навіть у такій начебто далекій галузі як транспортні ДВЗ. Відбитком уваги, яку приділила наукова спільнота до наукових напрацювань міжкафедральної лабораторії електрохімічного дизайну функціональних матеріалів, створеної на базі кафедри фізичної хімії НТУ «ХПІ», стали доповіді за темами докторських дисертацій представників Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» І. Ю. Єрмоленко та Г. В. Каракуркчі та їх жваве обговорення. Було представлено також доповіді молодих науковців кафедр фізичної хімії і технічної електрохімії.

Зазвичай гості Львова намагаються ознайомитися з пам’ятками історії міста, мистецькими і культурними традиціями Галичини, відвідують традиційні о цій порі джазові фестивалі, тамують подих перед величчю середньовічних споруд і палаців, з насолодою вдихають аромат численних кав’ярень. Але коли ти в місті вже вдесяте, то більше часу залишається на вирішення робочих проблем. Такою була зустріч із нашими давніми знайомими з Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка, спільно з якими минулого року у восьмитомному колективному довідниковому посібнику «Технічна діагностика матеріалів конструкцій: фізичні основи, математичні моделі, інформаційне забезпечення» було підготовлено до друку і видано шостий том «Електрохімічні методи моніторингу деградації матеріалу конструкцій». Здається дивним, але саме у Львові відбулась і робоча зустріч та плідне обговорення напрацьованих результатів з науковим керівником спільного проекту НТУ «ХПІ» і КазНУ ім. Аль-Фарабі (м. Алмати), що фінансується Міністерством науки і освіти Республіки Казахстан, професором Г. Ш. Яр-Мухамедовою. Таке обговорення було надзвичайно продуктивним, оскільки дозволило узгодити наші наступні кроки у вирішенні поставлених завдань з розробки нанотехнологій функціональних покривів, подальшій публікації спільних результатів, роботи над запланованою до друку монографією...

Термін відрядження сплив, але залишились світлини на згадку.

Микола Сахненко, завідувач кафедри фізичної хімії