На знімку (справа наліво): Світлана Луценко, професор І. В. Кононенко та Гулляр Кос (Туреччина).

Повертаючись додому після участі у ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проектами» у карпатському Славському, я мала достатньо часу подумати про те, що скажу у цій статті. Наразі у мене три мети. Перша – надати підтримку всім молодшим колегам (на правах шестикурсниці), для яких навчання є вагомою та невід’ємною складовою життя. Друга – висловити вдячність людям, які допомагали та підтримували мене на моєму навчальному шляху. Є і третя, але про неї трішки пізніше.

Зараз я навчаюсь у магістратурі на факультеті комп’ютерних наук та програмної інженерії на кафедрі стратегічного управління за спеціальністю «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», спеціалізація – «Управління проектами у сфері інформаційних технологій». Управління проектами, яке з кожним роком все більше і більше проникає у найрізноманітніші сфери життя нашої країни, так само поступово, з роками, проникло і у моє життя. Вже третій рік поспіль під керівництвом лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри стратегічного управління Ігоря Володимировича Кононенка я працюю над проблемою вибору найкращої методології для управління окремим проектом. Оскільки методологія управління значно впливає на успіх проекту, а таких методологій сьогодні дуже багато – задача вибору саме тієї, що якнайкраще відповідає характеристикам проекту – є відповідальною, складною але разом з тим і дуже цікавою. Пошуками рішення цієї задачі я займалась спочатку у рамках бакалаврату, тепер – магістратури. Сподіваюсь, і надалі продовжувати дослідження у цьому напрямку вже у якості аспіранта.

Кожен навчальний семестр, кожен навчальний рік ставить перед студентом нові завдання, нові вимоги, нові складнощі. Однак, поряд з тим приносить нові знайомства, дисципліни, нові відкриття та досягнення. Аналізуючи своє навчання (від першого до дванадцятого семестру), хочу подякувати багатьом викладачам за допомогу та нові й цікаві відкриття: доценту Г. П. Ніколайчуку у фізиці, ст. викладачу М. В. Мезерній у математичному аналізі, професору О. О. Дольській у філософії, професору В. В. Бурезі у соціології, професору О. С. Пономарьову у психології управління і багатьом іншим. А також висловити вдячність усьому колективу кафедри стратегічного управління за високу професійність, чуйність та доброзичливість.

Окрему та особливу подяку висловлюю науковому керівнику І. В. Кононенку, який відіграв вирішальну роль у моєму захопленні наукою. Саме під керівництвом та у співавторстві з Ігорем Володимировичем написано та опубліковано три наукові статті, одна з яких увійшла до наукометричної бази SCOPUS, представлено доповіді на VIІI та IX Міжнародних науково-практичних конференціях «Інтегроване стратегічне управління, управління портфелями, програмами, проектами». Завдяки високому рівню підготовки за дисципліною «Стратегічне управління», яку викладає І. В. Кононенко, мені вдалося перемогти у номінації «Краще виконання SWOT-аналізу» у ІІ турі Всеукраїнської олімпіади зі стратегічного управління. З ініціативи та під керівництвом Ігоря Володимировича, у складі команди однодумців, я брала участь у надзвичайно цікавому українсько-німецькому конкурсі «Молодь для міста. Виклики та рішення для Харкова», де ми представляли власний проект розвитку рідного міста.

Участь у наукових конференціях стала для мене важливим та цінним досвідом. Моє знайомство з цією формою наукової роботи відбулося завдяки Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів і аспірантів «Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес», де у 2014 році прозвучала моя перша доповідь, а у 2015 – вже три доповіді у трьох різних секціях. Другий рік поспіль я беру участь у вже згаданій Міжнародній науково-практичній конференції за своєю спеціальністю. Ця конференція дає унікальну можливість глибше зрозуміти майбутню професію, отримати нові й актуальні знання, познайомитись та поспілкуватись з видатними вченими та дослідниками у галузі управління проектами та навіть знайти нових друзів як в Україні, так і за її межами. Так, на конференції, з якої я щойно повернулась, мені вдалося потоваришувати з учасницею із Туреччини Гулляр Кос, яка була у захваті від української гостинності. Навіть по завершенню конференції ми підтримуємо тепле та дружнє спілкування.

Так, навчання – це важка праця, яка вимагає значних часових, моральних та фізичних витрат. І на початку шляху не завжди є впевненість, що вони виправдаються. Але зі своєї позиції стипендіата Президента України, кращого учасника науково-дослідної роботи студентів, шестикурсниці та людини, яка отримує задоволення від навчальної та наукової діяльності, можу зауважити – праця винагороджується.

З великим задоволенням переходжу до третьої, останньої мети моєї статті, адже вона дуже радісна та урочиста. Позаяк це святковий випуск газети, від щирого серця вітаю усіх дівчат, усіх жінок нашого університету – красу, ніжність та душу освіти й науки – з Міжнародним жіночим днем! Бажаю вам весняної легкості, піднесеного настрою та здійснення найзаповітніших мрій і бажань!