Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», як потужний навчально-науковий центр України, протягом багатьох десятиліть є організатором і співорганізатором крупних наукових форумів. Багато наукових шкіл університету акумулюють все найпередовіше у відповідних областях науки шляхом проведення конференцій – наукових і науково-технічних. Їх щорічне число в НТУ «ХПІ» досягає 25–30, не беручи до уваги форумів, що їх проводить наукова бібліотека, а також участі політехніків у різного рівня конференціях поза університетом.

Одними з найкрупніших, найбільш значущих, таких, що накопичили і зміцнили багато чудових традицій, є наукові форуми, публікації про які ми пропонуємо вашій увазі.

 

«Проблеми автоматизованого електропривода. Силова електроніка та енергоефективність»

ХХІІІ Міжнародна об’єднана науково-технічна конференція ПАЕП-СЕЕ’2017, присвячена 150-річчю від дня народження засновника української електротехнічної школи, Заслуженого професора України Павла Петровича Копняєва, проходила 12–16 вересня 2017 року в нашому університеті. Організаторами її виступили Міністерство освіти і науки України, Українська асоціація інженерів-електриків, Інститут електродинаміки НАН України, НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», Магдебурзький університет Отто фон Геріке, НТУ «ХПІ» (кафедра «Автоматизовані електромеханічні системи», завідувач – професор В. Б. Клєпіков і кафедра «Промислова і біомедична електроніка», завідувач – професор Г. Г. Жемеров).

Роботу конференції відкрив голова Вченої ради НТУ «ХПІ», д. т. н., професор Л. Л. Товажнянський, який урочисто привітав учасників та організаторів і відзначив, що проведення конференції має позитивно вплинути на підвищення ефективності наукових досліджень обох споріднених кафедр, які працюють у такій важливій для нашої країни галузі.

Від імені директора Інституту електродинаміки НАН України, академіка О. В. Кириленка учасників конференції привітав член-кореспондент Національної Академії наук України А. А. Щерба. Він нагадав, що в НТУ «ХПІ» вперше в Україні під керівництвом П. П. Копняєва в 1899 році була розпочата підготовка інженерів-електриків, відзначив суттєвий внесок учених і випускників університету в розвиток промисловості України та їх високий професіоналізм.

Заслужений діяч науки і техніки України, Президент Української асоціації інженерів-електриків, професор В. Б. Клєпіков розповів про вклад професора П. П. Копняєва як засновника електротехнічної школи України, а також про існуючі в НТУ «ХПІ» наукові електротехнічні школи та їх досягнення. Завдяки висококваліфікованим фахівцям та їх науковим розробкам Харків став центром електротехнічної промисловості України.

На конференції було представлено 96 доповідей. Їх авторами були 216 фахівців із 7 країн світу: України, Німеччини, Грузії, Польщі, Росії, Іраку, Сирії. Серед учасників конференції були 2 члени-кореспонденти НАНУ, 27 докторів та 35 кандидатів наук, 7 наукових співробітників різних установ. У пленарному засіданні, зокрема, взяли участь наукові співробітники і працівники Інституту електродинаміки НАН України, Інституту технічних проблем магнетизму НАН України, ДП «Завод «Електроважмаш», ПАТ «Овен», ПАТ «Важпромавтоматика», ПАТ «ТЕМС», ПАТ «Техносервіспривід» з Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Запоріжжя, Кременчука, Кривого Рогу та інших міст України.

Доповіді були обговорені на засіданнях трьох секцій: «Теоретичні питання автоматизованого електропривода», «Компоненти і системи автоматизованого електропривода» та «Силова електроніка та енергоефективність». На секційних засіданнях було представлено 6 докторських та 9 кандидатських дисертацій, що найближчим часом будуть захищатися здобувачами.

Відбулась також конференція представників регіональних відділень Української асоціації інженерів-електриків.

Особливу зацікавленість учасники конференції проявили до наступних доповідей:

– із розвитку теоретичних проблем синтезу та аналізу складних сучасних електромеханічних та мехатронних систем;
– присвячених впровадженню сучасних технологій підвищення енергоефективності і енергозбереження;
– щодо практичної реалізації міжнародних вимог з забезпечення електромагнітної сумісності в нормативних документах України;
– в яких надані практичні результати з підвищення ККД, якості вихідної напруги багатофункціональних автономних перетворювачів;
– з моделювання електромеханічних, електромагнітних процесів у системах технологічного призначення, промислових механізмів та електропостачання.

Конференція відзначила, що показники енерговитратності в Україні майже втричі гірші, ніж у розвинутих країнах, частка регульованого електропривода менша у 6÷8 разів. Перехід до регульованого електропривода може забезпечити 10÷15 відсотків прямої економії електроенергії і до 35 відсотків із урахуванням синергетичного ефекту, що надасть п’ятикратну економію первинних енергоресурсів.

Професійна дискусія та обмін досвідом у ході засідань конференції дадуть новий імпульс подальшому розвитку пріоритетних для України галузей, впровадженню сучасних технологій підвищення енергоефективності і енергозбереження.

У рамках конференції на окремому пленарному засіданні відбувся традиційний Конкурс доповідей молодих вчених, в якому взяли участь 11 представників нового покоління віком до 30 років. Журі (голова – д. т. н., професор О. В. Садовой) визначило переможців. Ними стали: перше місце – аспірант кафедри «Автоматизовані електромеханічні системи» НТУ «ХПІ» Євген Сакун (на знімку) із доповіддю «Програмна синхронізація положень валів коробки передач елекропривода електромобіля»; на другому місці представник Інституту електродинаміки НАН України Максим Щерба та Олександр Плахтій, ПАТ «Овен» (Харків). Третє місце посіли Віталій Поленок (НТУ «ХПІ»), Віктор Брилистий (Дніпровський технічний університет»), Ольга Панкова (Запорізький національний технічний університет).