Шановні читачі! У березні 1917 року розпочалася Українська революція – один
із найбільш важливих і складних періодів буття українського народу у XX столітті.
Ця доба стала вершиною в розвитку національно-визвольного руху, відродження
української нації та створення власної державності. Поштовхом до початку
Української революції була Лютнева революція в Російській імперії.
Указом Президента України 2017 рік проголошено роком Української революції
1917–1921 років. В Указі передбачено цілий комплекс заходів із увічнення
видатних подій та вшанування пам’яті активних борців революції. Зокрема серед
іншого, заплановано встановити пам’ятники й пам’ятні знаки, провести виставки
архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, оновити експозиції
музеїв, здійснити публікацію наукових праць, збірок документів і матеріалів,
енциклопедичних, довідкових та інших видань, присвячених 100-річчю революції, а
також забезпечити організацію тематичних інформаційних, навчально-виховних,
культурно-мистецьких, інших заходів у навчальних закладах та закладах культури,
спрямованих на виховання патріотизму та підвищення у громадян, передусім
учнівської та студентської молоді, інтересу до історії України.
Газета «Політехнік» пропонує своїм читачам згадати найважливіші події
Української революції 1917–1921 років та її видатних учасників. Упродовж
2017–2021 рр. разом з кафедрою політичної історії планує друкувати в різних
форматах та в рамках різних заходів календарі, хронологічні таблиці, документи,
нариси, статті, присвячені цій тематиці. Першою в цьому проекті стала стаття
автора цих рядків до 150-річчя з дня народження Михайла Сергійовича Грушевського
– одного із головних ідеологів української революції, творця її концепції,
голови і незмінного лідера Української Центральної Ради – представницького
органу, який утворив першу в ХХ ст. демократичну державу українського народу
(див. «Політехнік» №17–18 від 12.10.2016 р.).
У наступних публікаціях на основі новітніх досягнень історичної науки мова
буде йти про піднесення в Україні національно-визвольного руху, створення і
діяльність Центральної Ради, її універсали, що визначали зміни
державно-правового статусу українських земель, героїчну боротьбу українського
народу за свою незалежність, державу гетьмана П. Скоропадського, Директорію,
Злуку УНР і ЗУНР, історичні портрети славетних ватажків революції, а також про
її поразку, історичне значення і уроки.
Щоправда, Президент України П. О. Порошенко у своєму виступі 17 березня 2017
р. з нагоди 100-річчя Української Центральної Ради зауважив, що цілком поділяє
думку Івана Лисяка-Рудницького, який говорив: «Було би помилкою говорити про
поразку української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але
внутрішньо переродила суспільство України…» На фундаменті Української
національної революції 1917–1921 років розвивалося «все дальше українське життя».
В ході революції було чимало яскравих перемог, але, на жаль, були і прикрі
втрати, гіркі невдачі, трагічні прорахунки і помилки. Ворог був набагато
сильніший... Нині шлях, яким Україна крокує у майбутнє, багато в чому нагадує ті
буремні часи. «Сьогодні, – слушно наголосив Президент, – ми не стільки святкуємо,
скільки аналізуємо помилки наших далеких попередників. Аналізуємо для того, щоб
зараз уникнути подібного самим. Вивчити, засвоїти і не повторити – от що зараз
головне. Медики дуже наполегливо радять холодний душ як дієвий профілактичний
засіб. А для політиків вельми корисним є холодний душ історії».
Сподіваємося, що це корисно буде і для нас.