80 років виповнилося професору кафедри «Технічна кріофізика», доктору технічних наук, академіку Міжнародної академії холоду Георгію Григоровичу Жуню.

Понад 37 років життєвого шляху ювіляр віддав Харківському політехнічному. А до цього було навчання в Одеському технологічному інституті харчової та холодильної промисловості, праця в Українському науково-дослідному інституті харчової промисловості, Фізико-технічному інституті низьких температур НАН України, у центрі космічної телекомунікації (під Євпаторією), захист дисертації на звання кандидата фізико-математичних наук.

У 1979 році, як відомий спеціаліст-кріогенщик, він був запрошений на новостворену в НТУ «ХПІ» кафедру «Технічна кріофізика». Для підготовки кваліфікованих спеціалістів у галузі кріогенної техніки Г. Г. Жунь обґрунтував доцільність вивчення студентами багатьох нових курсів, для яких підготував конспекти та читав лекції, розробив кріогенні лабораторні роботи та виробничу практику.

Професору Георгію Григоровичу Жуню, як ученому, притаманне надзвичайне відчуття нового, уміння побачити прояви нових тенденцій і підключення до апробацій нових напрямів розвитку. Він є автором понад 100 наукових публікацій у вітчизняних і закордонних виданнях, доповідей на 17 міжнародних і вітчизняних наукових конференціях. Для серійного виробництва на заводі ХЗТО вчений розробив 7 типів азотних кріобіологічних посудів з найкращими у світовій практиці тепловими характеристиками, що дозволило отримувати щорічний економічний ефект до 9 млн. гривень у народному господарстві України. Вже виготовлено більше 160 тис. таких високоякісних кріопосудів, які експлуатуються в різних галузях. Своїми доробками у галузі кріогенного теплозахисту і кріовакуумних процесів Георгій Григорович Жунь відомий світовій науковій спільноті, тому після отримання перших параметрів для теплозахисних і кріовакуумних конструкцій на термоядерному реакторі, що споруджується у Франції 32 країнами світу (без України) за Міжнародним проекту ITER, його запросили провести аналіз цих характеристик. У результаті порівняльного аналізу зі своїми даними ним були зроблені висновки про ще недостатню ефективність застосованих у термоядерному реакторі конструкцій і технологій та видані рекомендації по їх оптимізації. Таким чином професор Г. Г. Жунь, як представник української і, зокрема, вузівської науки із НТУ «ХПІ», вніс певний вклад у вирішення складної проблеми керованого термоядерного синтезу.

Колектив кафедри технічної кріофізики вітає Георгія Григоровича з 80-річчям, бажає йому здоров’я і довгих років плідної наукової й педагогічної діяльності!