Вже рік Новий на горизонті,
Гірлянда-диво світло ллє.
Але бої ідуть на фронті
І втрати рідних також є…

А хочеться тепла і ласки
(Бо скільки ж там того життя)…
Любові, доброти і казки,
І радості до забуття…

А магазини – новорічні,
Ялинки і ясні вогні.
Турботи радісні і звичні,
Але душа ятрить мені,

Бо там, в окопах гинуть діти
За нашу землю, рідний край.
Хіба ми можемо радіти,
Коли летять за небокрай

Невинні душі, світлі душі,
Яких забрала ця війна.
То ж дні не радують грядущі,
Бо ми п’ємо біду до дна.

І хто зна ще, що нас чекає,
Яка трагедія, біда…
Бо смерть в моїм краю чигає,
Поспішно жертву вигляда…

А рік Новий іде й не знає,
До кого радість принесе,
Кому нове щось нагадає,
Кого за чуба потрясе…

То ж будемо його чекати,
І сподіватись, що внесе
Нам мир і злагоду до хати,
Любов і найдорожче все.

Надія Красоткіна

 

Вітаємо ветеранів!

Напередодні новорічних свят ми вітаємо ветеранів – тих небагатьох учасників бойових дій у Другій світовій війні, які й сьогодні з нами – працюють в університеті, передають його традиції новим поколінням політехніків, виконують велику роботу з патріотичного виховання молоді!

Відзнака Президента України – медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників» – вручена нещодавно професорам Віктору Тимофійовичу Долбні, Анатолію Іллічу Христофорову, співробітнику кафедри фізики металів Петру Андрійовичу Авілову та недавньому співробітнику кафедри інженерної електрофізики Євгенію Миколайовичу Дегтярьову.
Двоє з них – В. Т. Долбня та Є. М. Дегтярьов – отримали також ювілейні медалі «70 років визволення Бєларусі від німецько-фашистських загарбників», їм довелося воювати за свободу не однієї європейської країни.

Ці медалі додалися до численних бойових нагород ветеранів, лише Віктор Тимофійович Долбня, наприклад, має їх 37. Всі вони в повоєнні роки присвятили себе праці в Харківському політехнічному, відбудовували його корпуси, зводили нові, внесли велику частку в його становлення і розвиток. Беручи участь у святі 130-річчя НТУ «ХПІ», Євгеній Миколайович Дегтярьов сказав: «Протягом 65 років – рівно половини історичного шляху ХПІ – я провів у його стінах: студентом, спеціалістом, патріотом. Висловлюю побажання багатьох ветеранів: НТУ «ХПІ» – процвітання, а також запровадження звання Заслуженого політехніка – для тих, хто присвятив йому все свідоме життя, багато років праці і справжню відданість».