Валентин Миколайович Соболь, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії, Заслужений діяч науки і техніки, Заслужений винахідник України, заступник Генерального директора з науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи, нині – радник гендиректора заводу ім. Малишева.

На час мого вступу до Харківського політехнічного інституту у 1955 р. кафедра локомотивобудування була дуже бажаною для абітурієнтів (конкурс складав біля 5 чол. на одне місце), тому що тут готували фахівців з транспортного машинобудування, яке швидко розвивалося.

Фундаментальну підготовку майбутніх інженерів-локомотивобудівників та спеціалістів із транспортної техніки забезпечили нам блискучі кафедри ХПІ: математики, фізики, теоретичної механіки, опору матеріалів, матеріалознавства та інші. Вони заклали міцний фундамент знань для подальшого вивчення нами основ транспортної науки й практики. Спеціальним дисциплінам нас навчали високопрофесійні викладачі кафедри локомотивобудування на чолі із завідувачем, професором С. М. Куценком, який викладав нам динаміку руху локомотивів та двигуни внутрішнього згоряння. Доцент Д. Л. Чернявський навчив нас проводити розрахунки складових локомотивів на міцність, доцент П. В. Козинець викладав нам динаміку та розрахунки двигунів внутрішнього згоряння, під керівництвом старшого викладача О. І. Грабовського ми вивчали методи проектування передач енергії, випробувань локомотивів та ін. Глибокі теоретичні знання викладачів, потужне оснащення кафедри натурними зразками майже всіх основних складових частин тепловозів, якими щедро забезпечував кафедру завод ім. Малишева, обов’язкова та поглиблена виробнича практика на підприємствах і в депо дозволили кафедрі локомотивобудування готувати фахівців, яких охоче приймали на роботу усі підприємства. Багато з них стали директорами, головними конструкторами та провідними спеціалістами підприємств, а ті, хто мав нахил до наукових досліджень, захистили дисертації, зайняли посади викладачів у вишах, або очолили кафедри.

З ініціативи та за участі кафедри локомотивобудування створено нові тепловози, розроблено проекти транспорту на майбутнє.

Бажаю подальшого розквіту найстарішій у ХПІ і завжди молодій – завдяки відчуттю перспективи розвитку новітніх технологій – кафедрі, яка сьогодні зветься кафедрою електричного транспорту та тепловозобудування, та вітаю з ювілеєм славетний факультет транспортного машинобудування!