На знімках: В. Т. Цвєтков;

Біля витоків спеціальності «Двигуни внутрішнього згоряння», а пізніше й кафедри ДВЗ, стояв видатний вчений та інженер-практик, талановитий педагог і організатор Василь Трохимович Цвєтков. В. Т. Цвєтков на «відмінно» закінчив наш інститут в 1911 р. і до 1932 р. плідно працював на Харківському паровозобудівному заводі (нині завод ім. Малишева).

Одночасно з діяльністю в промисловості В. Т. Цвєтков бере найактивнішу участь у підготовці фахівців з ДВЗ. За його ініціативи в листопаді 1929 р. у ХТІ було створено лабораторію ДВЗ, у липні 1930 р. – кафедру «Двигуни внутрішнього згоряння».

Під керівництвом В. Т. Цвєткова ведуться фундаментальні і прикладні дослідження. Лабораторія ДВЗ стає однією з кращих лабораторій цього профілю у вищих навчальних закладах країни. Колектив кафедри активно включився в індустріалізацію Харкова й України, проводячи велику навчальну, науково-дослідну й дослідно-конструкторську роботу. Ця діяльність ведеться в тісному зв’язку з харківськими заводами ХПЗ і ХТЗ, з Коломенським тепловозобудівним заводом та іншими підприємствами.

До роботи на кафедрі були залучені молоді, талановиті вчені та інженери. Серед них – Микола Матвійович Глаголєв, що став одним із найвидатніших вчених в теорії ДВЗ; Олексій Олександрович Воронкін, який безпосередньо керував дослідженнями й проектними роботами зі створення потужних двотактних суднових швидкохідних дизелів, В. А. Константинов, Ю. Б. Моргуліс, Я. Е. Віхман та інші. Співробітники кафедри, її випускники К. Р. Челпан, А. Г. Івченко беруть активну участь у створенні дизеля В-2 для легендарного танка Т-34, різноманітних двигунів для народного господарства.

Війна... Студенти, викладачі, співробітники інституту йдуть на фронт. Навчальний заклад евакуюється до м. Красноуфімська, де не припиняються учбовий процес й наукова робота. Кафедра ДВЗ активно включилася в боротьбу за Перемогу. О. О. Воронкін виконує замовлення Міноборонпрома зі створення довершеної військової моторної техніки; А. Б. Ібрагімов проектує Н-подібний дизель з оригінальною кінематикою для ВМФ; Г. В. Ільїн працює над створенням дизеля Д-2 – прототипу дизелів 37Д Коломенського заводу.

На фронтах війни захищали Вітчизну викладачі та співробітники кафедри ДВЗ: Ю. І. Базавлук, П. П. Міщенко, М. С. Борисенко, В. М. Погарський, В. М. Бугай, П. Ф. Субота, В. І. Гудименко, К. К. Фотенко, С. А. Дейкало, О. С. Цеслинський, Г. Т. Єрко, М. К. Шокотов, Р. В. Казачков, М. С. Шульженко, Г. Л. Колєнов, А. Є. Шульман, Г. А. Кох.

А. Ф. Шеховцов

Восени 1943 року учбові корпуси навчального закладу стояли напівзруйновані, в приміщеннях не було тепла й світла, обладнання розграбоване. Механіки, викладачі та співробітники кафедри ДВЗ в перші дні після визволення Харкова від фашистських загарбників спромоглися відновити та запустити в своїй лабораторії дизель РК-30. Це дозволило електрифікувати інститут та частину Київського району міста.

У стислі строки було виконано необхідні роботи з відтворення лабораторної бази, відновлено курси лекцій, здійснено підготовку до нового навчального року. 1 вересня 1944 року розпочались заняття студентів.

Колектив кафедри бере активну участь у відновленні промисловості Харкова, становленні виробництва тепловозних і суднових двигунів Д50 і Д100 на заводі ім. Малишева, в організації моторного виробництва на ХТЗ, заводі «Серп і Молот», в ремонті дизельних електростанцій підприємств.

У 1954 р. кафедру очолив професор М. М. Глаголєв. У 1956 р. на кафедрі ДВЗ створюється галузева лабораторія тепловозних і суднових дизелів (ЛТСД), а в 1957 р. – лабораторія тракторних і комбайнових дизелів (ЛТКД). Наприкінці 50-х років спільно з заводом ім. Малишева вченими кафедри створено новий тепловозний дизель Д70, показники якого перевершують кращі світові аналоги.

На кафедрі вдосконалюється якість підготовки випускників. На новій науковій основі підготовлено базові курси лекцій. З 1950 по 1970 рр. написано 18 навчальних посібників, поставлено 50 нових лабораторних задач. Проведено роботи з підготовки широкого спектру баз практик. Великої уваги приділяється підготовці інженерів для соціалістичних країн. Серед випускників – болгари, поляки, німці, угорці, чехи, в’єтнамці, китайці.

З 1970 по 2001 роки кафедру очолював Заслужений діяч науки УРСР, професор, доктор технічних наук Анатолій Федорович Шеховцов. Колектив кафедри був спрямований на впровадження новітніх засобів навчання, у тому числі електронно-цифрової обчислювальної техніки, подальшу фундаменталізацію спецкурсів, навчання студентів основам наукових досліджень, впровадження реального дипломного проектування. Силами співробітників і студентів кафедри створені класи технічних засобів навчання, ЕОМ, самостійної роботи, обладнано клас дипломного проектування, створена нова учбова моторна лабораторія. Побудовано новий корпус НДЧ.

У 1973–1978 роках на кафедрі проводились дослідження зі створення спільно з заводом ім. Малишева дизель-турбінної установки з форсажною камерою потужністю 6000 к. с. У 1977–1980 роках виконуються НДР щодо створення тепловозного перспективного дизеля ЧН32/32 для БАМу та суднового дизеля з високим наддувом ЧН26/34).

М. М. Глаголєв; .

НДР кафедри координуються з ЦНІДІ, НАТІ, КТЗ, ГСКБД, ХЗТМ, ПМЗ. Для виконання досліджень на кафедрі створені універсальні відсіки тепловозних, суднових і тракторних дизелів, стенди з досліджень двигунів малолітражних автомобілів, паливо- та аеродинамічні стенди, стенди з досліджень втомлюваності та тривалої міцності, відкрита лабораторія автоматизованих систем управління технологічними процесами дослідження двигунів.

Гордістю кафедри стає її філія в ХКБД, яку очолює генеральний конструктор сучасних танкових дизелів професор М. К. Рязанцев.

З 2001 року по сьогоднішній день кафедру очолює Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи Андрій Петрович Марченко.

На сьогодні кафедра є провідною серед українських вищих навчальних закладів. На кафедрі двигунів внутрішнього згоряння працюють 5 докторів та 12 кандидатів технічних наук, 3 співробітники мають звання професора, 7 – звання доцента. Серед викладачів кафедри 3 лауреати Державної премії України, 2 лауреати премії Кабінету Міністрів. З 2001 року вчені кафедри опублікували 3 монографії та видали серію підручників у 6 томах під загальною назвою «Двигуни внутрішнього згоряння» з грифом «Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів».

Основними науковими напрямками є дослідження та поліпшення процесів сумішоутворення і згоряння двигунів, покращення екологічних і економічних показників, забезпечення використання альтернативних палив та багатопаливності; підвищення ресурсних характеристик ДВЗ, використання перспективних матеріалів і технологій; розробка САПР, нових методик, математичних моделей, програмного забезпечення. Очолюють наукові напрямки професори А. П. Марченко, І. В. Парсаданов, В. О. Пильов.

Серед науковців кафедри ДВЗ – 5 докторів технічних наук. Зліва направо: д. т. н. А. О. Прохоренко; д. т. н., професор, лауреат Державної премії України В. О. Пильов; д. т. н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, академік АН вищої школи України, проректор НТУ «ХПІ» А. П. Марченко; д. т. н., професор, лауреат Державної премії України І. В. Парсаданов; д. т. н. А.-П. Полив’янчук.

З 2001 року на базі кафедри ДВЗ створено Спеціалізовану вчену раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 05.05.03 – теплові двигуни, яка розглянула 43 дисертації (10 докторських і 33 кандидатських). Щорічно кафедра випускає два номери Всеукраїнського науково-технічного журналу «Двигуни внутрішнього згоряння», єдиного спеціалізованого журналу з двигунобудування в Україні.

За роки свого функціонування кафедра ДВЗ НТУ «ХПІ» випустила близько 4000 фахівців, з них – понад 250 з червоними дипломами. Випускниками кафедри є відомі вчені, крупні фахівці-практики, талановиті педагоги. Генеральні конструктори в галузі двигунобудування, керівники передових конструкторських бюро, крупних підприємств, фірм – практично в усіх країнах ближнього і дальнього зарубіжжя вони працюють і високо тримають марку ХПІ.

Професор І. Парсаданов, випускник ТМ факультету 1977 р.