Міжнародна науково-технічна конференція проходила 16–19 вересня в нашому університеті. Її організаторами були Міністерство освіти і науки України, Українська асоціація інженерів-електриків, НТУ «ХПІ» (кафедри «Промислова і біомедична електроніка», «Автоматизовані електромеханічні системи»).

Конференція була присвячена 130-річчю Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та 85-річчю кафедри «Автоматизовані електромеханічні системи». НТУ «ХПІ» – всесвітньо відомий навчально-науковий комплекс, в історію якого, в розвиток наукових досліджень вагомі сторінки вписали вчені обох кафедр – організаторів конференції. 85 років тому була створена нинішня кафедра «Автоматизовані електромеханічні системи». Її засновником був видатний вчений, педагог і організатор вищої школи, заслужений професор України, професор П. П. Копняєв – основоположник української електротехнічної школи.

Учасників конференції від імені директора Інституту електродинаміки НАН України, академіка О. В. Кириленка привітав член-кореспондент Національної Академії наук України А. А. Щерба. Він відзначив суттєвий внесок вчених ХПІ в розвиток промисловості України та їх високий професіоналізм.

Заслужений діяч науки і техніки України, Президент Української асоціації інженерів-електриків професор, зав. кафедри АЕМС В. Б. Клєпіков розповів про історію кафедри «Автоматизовані електромеханічні системи». За 85 років кафедра підготувала близько 5000 інженерів для підприємств України та світу. Завдяки цим фахівцям та їх науковим розробкам Харків став центром електротехнічної промисловості країни.

Ректор НТУ «ХПІ», член-кореспондент Національної академії наук України, д. т. н., професор Є. І. Сокол урочисто привітав учасників та організаторів і відзначив, що проведення конференції має позитивно вплинути на підвищення ефективності наукових досліджень обох кафедр, які працюють у такій важливій для нашої країни галузі.

111 доповідей було представлено на пленарному та секційних засіданнях конференції. Їх авторами були 203 учасники з 11 країн світу – України, В’єтнаму, Німеччини, Грузії, Іорданії, Казахстану, Польщі, Росії, Палестини, Лівану та Естонії. Серед учасників конференції були 1 академік НАН України, 3 члени-кореспонденти НАНУ, 23 доктори технічних наук, 25 кандидатів наук, 8 наукових співробітників різних установ. У заході взяли участь представники Інституту електродинаміки НАН України, Інституту технічних проблем магнетизму НАН України, Міжнародного Консорціуму «Енергозбереження», ДП «Електроважмаш», Інституту іоносфери НАН і МОН України, ПрАТ «ЭЛАКС», а також вишів України.

Доповіді були обговорені на засіданнях секцій «Проблеми автоматизованого електропривода» та «Силова електроніка та енергоефективність». Відбулися також засідання науково-методичної підкомісії МОН України за напрямом «Електромеханіка» і конференція представників регіональних відділень Української асоціації інженерів-електриків.

Конференція прийняла рішення, у якому відзначено, зокрема, що показники енерговитратності в Україні майже втричі гірші, ніж у передових розвинутих країнах, а частка регульованого електропривода менша у 6–8 разів. Перехід від нерегульованого електропривода до регульованого може забезпечити 10–15 відсотків прямої економії електроенергії, до 35 відсотків із урахуванням синергетичного ефекту і, відповідно, п’ятикратну економію первинних енергоресурсів.

Учасники конференції доручили Президії Української асоціації інженерів-електриків підготувати пропозиції з прискореної широкої модернізації електроприводів з використанням наявних розробок і подати їх до відповідних міністерств і відомств; підтримати роботу «Енергоефективні електромеханічні системи широкого технологічного призначення», висунуту Інститутом електродинаміки НАНУ на здобуття Державної премії 2015 р. у галузі науки і техніки.

Вирішено також вважати доцільним розширення підготовки фахівців із автоматизованих електромеханічних систем, як виключно ефективного засобу економії електроенергії, первинних паливних та валютних ресурсів, враховуючи серйозне відставання України в цій галузі від передових країн.

Професійна дискусія та обмін досвідом у ході засідань конференції дадуть новий імпульс подальшому розвитку пріоритетної для України галузі, впровадженню сучасних технологій підвищення енергоефективності і енергозбереження.

У рамках конференції пройшов також конкурс доповідей молодих вчених. Для участі в ньому свої розробки представили 12 представників нового покоління науково-технічної еліти України. Про результати конкурсу читайте в наступному випуску газети.