|
Анатолій Володимирович Бойко, лауреат Державної премії України, д. т. н., професор, завідувач кафедри турбінобудування:
«Цього року ми випускаємо 11 магістрів – п’ять чоловік зі спеціальності «Теплофізика» та шість – «Турбінобудування». 2015-й став успішним не тільки для нас, викладачів, але і для наших випускників-магістрів – усі вони отримали дипломи з відзнакою, з дуже високими балами. Вони виконали серйозні, актуальні та цікаві дипломні наукові роботи. Наприклад, Вікторія Островерх дуже доречно використала найсучасніші комп’ютерні програми та анімацію. Високо також оцінила державна атестаційна комісія роботи Олексія Хамідуліна, Маргарити Кривсун, Альони Пересипкіної.
Ми застосували нову методику захисту для наукових дипломних робіт – за допомогою проектора виводимо всю інформацію на великий екран, члени ДАКу мають у повному обсязі роздавальний матеріал. Впевнені, що така форма захисту більш ефективна і менш затратна для дипломника.
Ще раз хочу наголосити, що випускники цього року – дуже сильні, добре підготовлені молоді інженери. І такої думки не лише ми самі. Нещодавно до нас приїжджали представники концерну «Укрросметал», які запросили всіх наших випускників-магістрів до себе на роботу. Адже ця крупна багатопрофільна компанія, яка об’єднує ряд підприємств України, Росії і Бєларусі, має портфель замовлень на кілька років. Концерну, який займається виробництвом сучасного високоефективного і енергозберігаючого обладнання для промисловості та енергетики, надає замовникам прогресивні технології, дуже потрібні висококваліфіковані спеціалісти. І ми раді, що наші випускники будуть забезпечені роботою, вони затребувані на інтелектуальному ринку праці нашої держави».
Магістри кафедри турбінобудування
Вікторія Островерх (ЕМ-29а):
«На початку червня я захистила магістерську роботу «Вплив відцентрових сил на кінцеві втрати в робочій решітці турбіни», яку виконувала під керівництвом завідувача кафедри професора А. В. Бойка. Над цією темою я працювала з 5 курсу. В цій роботі досліджувалися складні фізичні явища течії водяної пари в елементах конструкції турбіни. У вивченні матеріалу мені дуже допомагав м. н. с. Д. І. Максюта. У ХПІ я прийшла після Харківського машинобудівного коледжу, викладачі якого і рекомендували мені наш університет. Він одразу сподобався мені своїми старовинними корпусами і красивою, затишною територією, такою життєрадісною, сповненою студентською молоддю! Зараз я – випускниця відомого в світі технічного вузу! Я не помилилася у своєму виборі. Професори вчили нас завжди досягати поставленої мети, вміли зацікавити молодь, показували на прикладах важливість нашої спеціальності. Чого варті лише лекції завідувача кафедри професора Анатолія Володимировича Бойка! Це неймовірно ерудована людина, завжди коректна і тактовна, яка з любов’ю та повагою ставиться до всіх студентів! Студенти нашої кафедри займаються комп’ютерним моделюванням процесів, вони працюють із сучасними програмами і вже в магістратурі цікавляться науковою діяльністю, це свідчить про те, що напрямок постійно розвивається.
Отже, зараз я планую працювати за спеціальністю, а можливо ще повернуся на рідну кафедру та продовжу навчання в аспірантурі».
Олексій Хамідулін (ЕМ-29б):
«9 червня я захистив магістерську роботу «Вплив розкриття направляючого апарату на вторинні течії», яку підготував під керівництвом професора А. В. Бойка. Я також дуже вдячний за допомогу аспіранту кафедри турбінобудування В. С. Бараннику. Це дослідження проводилося вперше, воно не було пов’язане з якоюсь певною турбіною. У процесі виконання роботи ми дійшли висновку, що змінюючи форму розкриття, можна впливати на характер потоку, і, тим самим, зменшувати вторинні втрати, підвищувати ККД та отримувати додатковий приріст потужності турбоагрегату.
Під час навчання у ХПІ ми, студенти кафедри турбінобудування, відвідували лекції, насичені теоретичним матеріалом, відчували, що викладачі прагнуть дати нам якомога більше знань. Ми змогли на власні очі побачити новітні обладнання та пристрої, розроблені нашими вченими, які є на заводах України. Отже 6 років навчання у ХПІ пройшли недарма, я знайшов тут справжніх друзів, придбав безцінні знання. Тепер я – магістр енергомашинобудування і дуже хочу працювати за своєю спеціальністю!»
Альона Пересипкіна (ЕМ-59):
«Тема моєї магістерської роботи – «Математичне моделювання потоків в’язкої рідини в елементах турбіни». Я виконувала її під керівництвом професорів Володимира Миколайовича Пустовалова та Олександра Івановича Тарасова. Це дослідження пов’язане з розрахунком коефіцієнту гідравлічного опору у важкодоступних ділянках турбіни. В результаті були виведені поправки на коефіцієнт гідравлічного опору на вході і виході в монтажний зазор хвостовика лопатки. Вони дають можливість розраховувати більш ефективні системи охолодження турбіни.
Я планую працювати за спеціальністю. Наш університет дає прекрасну фундаментальну базу знань. Тут ми отримали освіту широкого профілю, розуміємося тепер у будь-якому обладнанні, в якому йде теплообмінний процес, а тому зможемо знайти себе у різних галузях промисловості. Ми ніколи не забудемо рідну кафедру! Бажаємо їй розвитку і талановитих студентів!»
Олександр Леонідович Шубенко, член-кореспондент НАНУ, лауреат Державної премії України, д. т. н., професор, зав. відділу оптимізації процесів і конструкцій турбомашин Інституту проблем машинобудування НАНУ:
«Мені вже не один рік випадає честь очолювати Державну екзаменаційну комісію на кафедрі турбінобудування НТУ «ХПІ». Завжди радий тут бувати, адже я – випускник цієї кафедри 1963 року. Навчаючись свого часу в аспірантурі Санкт-Петербурзького (тоді – Ленінградського) університету, спілкуючись із колегами в Московському електроенергетичному інституті, радий був упевнитися у визнаному авторитеті рідної кафедри, що завжди була провідною в Україні, відомою широко за її межами…
Сучасна кафедра успішно розвиває традиції, більш того – нарощує свої позиції в галузі турбінобудування, у вищій школі, не дивлячись на складне економічне та політичне становище країни. Це стосується і наукових досліджень, результатами яких стали нові кандидатські й докторські дисертації співробітників кафедри, і підготовки фахівців. Магістри 2015 року продемонстрували добру теоретичну базу, володіння сучасними математичними методами досліджень і, що ще важливіше, – практичну цінність своїх дипломних розробок. Більшість їх можна розглядати як об’єкт впровадження на виробництві, вони цілком відповідають вимогам сучасного турбінобудування. Слід також відзначити сміливість, із якою керівники дипломного проектування, зокрема завідувач кафедри професор А. В. Бойко, ставлять перед своїми вихованцями такі «дорослі» завдання. А також те, що магістри вже під час навчання здобувають і навички публічних виступів, уміння представити свої результати на розгляд науковців».