Тебе, Політехнічний інститут,
Сьогодні молода вітає зміна.
Ти двері відчинив – заходьте сміло!
Ваш дім новий, привітний зараз тут!

Любіть свій Політех, алеями гуляйте!
Дерева хай старі свою дарують тінь.
І кожну мить ловіть студентського буття,
Несіть його в свою життєву далечінь!

Любіть свій Політех! Він древній, вічний, мудрий,
На стінах вікових – столітні письмена.
Читайте, зрозумійте,
Пізнайте імена, що вибиті в граніті.

Прислухайтесь до слів, шепочуть їх дерева,
Почуйте голоси майбутніх поколінь!
І вас, і нас, і тих,
Бо ми одного гарту,
І всі ми, Політех, – твоя почесна варта!
 

Це свято з року в рік відчиняє двері до Знання тисячам юних політехніків – вражає їх величчю Харківського політехнічного, запалює в серцях любов до альма матер, дає старт біографіям майбутніх конструкторів, керівників виробництва, вчених, політиків, педагогів. Посвята в студенти – одна з могутніх традицій нашого університету – народилася півстоліття тому, отже в ювілейний для НТУ «ХПІ» 130-й рік його історії маємо ще одну «круглу» дату.

Рік 1965-й. Тримаємо пожовклу від часу сторінку газети «Ленінські кадри», так називалося тоді наше видання. В номері від 16 вересня – репортаж «Першокурсники запалюють факели». «У цьому році наш інститут відкрив двері ще для 4900 студентів, майбутніх машинобудівників, енергетиків, хіміків, радистів, творців найновішої техніки. І саме для них за ініціативи комітету комсомолу створено в нинішньому році цю урочисту традицію, – пише газета. – Секретар комітету комсомолу Володимир Клєпіков оголошує вечір відкритим»…

Сьогодні В. Б. Клєпіков, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри згадує: «Скільки було зусиль, підготовки, хвилювань – все ж уперше! Факели виготовили власноруч, погодили план факельної ходи з міськими структурами, забезпечили порядок силами старшокурсників і, все ж, напередодні побоювалися – а раптом завтра дощ?! Та «постановили» – дощу не буде!». І свято, на заздрість студентам інших харківських вузів, вдалося. Далі в репортажі: «Величезною колоною студенти з факелами йдуть на площу Дзержинського. Пушкінська вулиця, коли б подивитися на неї в той час з літака, напевно, нагадала б Чумацький шлях. Красиве видовище».

Саме таким згадує той вечір професор кафедри теоретичної механіки В. М. Адашевський – першокурсник 1965 року, тоді він щойно став студентом факультету транспортного машинобудування. «Ми були несміливими, дуже шанобливо ставилися до викладачів, участь у церемонії посвяти, такій незвичайній, здавалася чудом, – розповідає Володимир Михайлович. – Пам’ятаю, як проходячи під аркою Гіганту, ми були «окроплені» згори водою – так нас посвячували старшокурсники з вікон гуртожитку. З того часу багато води спливло: були роки навчання, захоплення волейболом – я грав за збірну інституту, праця на тепловозобудівному заводі, де я за 2 роки став начальником відділу. Потім професор С. М. Куценко запропонував повернутися до ХПІ в аспірантуру… Зараз, спостерігаючи першокурсників, відзначаю, що вони набагато розкутіші, сміливіші за нас у 1965-му. Успіхів їм і щастя!»

«Жодного року не пропустив я цієї, найбільш хвилюючої, події в нашому університеті, – говорить проректор, професор Ю. Д. Сакара. – А щодо першого свята 1965 року, моєї посвяти в студенти, то найяскравішим на все життя лишилося враження величі Харківського політехнічного. А ще вразило те, що це свято організували, підготували самі студенти, керівництво і викладачі інституту довірили їм проведення такого непростого заходу, а самі були на ньому гостями. Ми переконалися, що стали студентами незвичайного вузу, і моє покоління викладачів – випускників ХПІ – присвятило йому все життя».

До слів Юрія Дмитровича приєднується Н. М. Ушакова, доцент кафедри ХТНРКіЕ: «Я теж згадую приголомшливе враження, яке справило на нас це незвичайне свято – єдине на той час у нашому місті. ХПІ став для мого покоління студентів, а потім і викладачів «святом, яке завжди з тобою».

Гордість за університет, студентом якого став у 1965 році, відчуває протягом усього життя заступник декана Н факультету, доцент Ю. В. Пермяков: «Для мене традиції рідного вузу, відповідальність за те, що в ньому відбувається – не лише гучні слова. І я радію з того, що в тому, що студенти за роки навчання стають кращими, розумнішими, є і моя скромна заслуга, – говорить Юрій В’ячеславович. – Бажаю сьогоднішнім першокурсникам здійснення їх мрій!»

А ось рік 2015-й. 1975 хлопців і дівчат з усіх областей України стали студентами Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Першокурсники крокують під звуки духового оркестру в колонах з емблемами своїх факультетів, на чолі зі своїми деканами – справжні студенти-політехніки! Рівняння на прапор НТУ «ХПІ», і свято починається. Про 130 річницю університету нагадують перші студенти Харківського технологічного – одягнені в тодішню студентську форму артисти з нашого Палацу студентів. Звучить теж традиційний «Інженерний вальс».

Нове покоління політехніків з першими кроками у дорослому житті вітає ректор НТУ «ХПІ», член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор Є. І. Сокол: «В університеті ви зможете розкрити власний потенціал не тільки у навчанні та науковій діяльності, але й розвиватися як творчі особистості. 212 докторів наук, понад 900 кандидатів наук, 37 лауреатів Державних премій будуть допомагати вам у досягненні вершин майбутньої професії, у визначенні свого місця в житті».

Почесними гостями свята були голова обласної державної адміністрації І. Л. Райнін, начальник управління СБУ у Харківській області, випускник Харківського політехнічного О. В. Пивовар. Губернатор привітав нових студентів зі святом і наголосив, що вони прийняли вірне рішення, обравши Політех: «Бути студентом ХПІ почесно, престижно, цікаво, але непросто. Адже за рейтингом ЮНЕСКО НТУ «ХПІ» входить до п’ятірки кращих вишів України, за якістю освіти займає третє місце, а за міжнародним визнанням – п’яте. Саме ХПІ завжди був лідером не тільки в науковому, але й суспільному житті держави. Кабінет Міністрів України має двох міністрів з дипломами ХПІ, велика кількість керівників підприємств і організацій реального сектору економіки – випускники ХПІ». Ігор Райнін висловив впевненість у тому, що першокурсники продовжать добрі традиції університету.

Першокурсників вітали видатні професори НТУ «ХПІ»: Заслужений діяч науки і техніки України, професор Володимир Борисович Клєпіков, який був організатором першого посвячення в студенти у 1965 році; лауреат Державної премії України, член Нью-Йоркської академії наук, професор Леонід Михайлович Любчик; професор Олег Вікторович Акімов.

Студенти-старшокурсники – випускники 2016 року – вручили наймолодшим студентам символічний ключ до знань, а ректор Є. І. Сокол запалив вогонь у Чаші знань, тим самим оголосивши старт нового навчального року. Року, якому судилося вписати нові славетні сторінки в історію Харківського політехнічного.

Першокурсники 2015 року. Даніїл Тупікін (АП): «Я з нетерпінням чекав дня знайомства з університетом! Посвята мені дуже сподобалась – і танцювальні та музичні номери, і ефектний виступ баскетболістів, і вітання професорів та гостей свята. Дуже приємно було почути поздоровлення ректора професора Є. І. Сокола. Позитивні емоції і гарний настрій стануть гарним стартом для нашого навчання». Валерія Прудкая (ТМ): «Дуже вдячна ректорату, деканату факультету транспортного машинобудування, педагогічному та допоміжному персоналу кафедри ТММ і САПР за теплий та доброзичливий прийом уже в перші дні в університеті, за щире бажання допомогти призвичаїтися до нового дорослого життя, до навчання. Дуже сподобалася чітка організація, робоча атмосфера в НТУ «ХПІ», яка радує своєю відкритістю, відповідальністю й серйозністю. І ще – спасибі за яскраве свято першого студентського дня!». Анна Полозюк (ІФ): «Таке захоплююче свято було вперше в нашому житті, воно навіть перевершило мої сподівання про цікаве студентське життя! Такими ж стали і наступні дні, вже навчальні: цікаві, змістовні зустрічі з викладачами, з завідувачем нашої кафедри ППУСС професором О. Г. Романовським остаточно переконали мене в тому, що я зробила правильний вибір, ставши студенткою НТУ «ХПІ».

Фоторепортаж В. Таємницького