Минуло два місяці з часу обрання колективом університету та призначення Міністерством освіти і науки України на пост ректора НТУ «ХПІ» Є. І. Сокола – члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора технічних наук, професора. Ми звернулися до Євгена Івановича з проханням відповісти на кілька питань газети університету. Ось запис нашої розмови:

«Політехнік»: Євгене Івановичу, метою своєї передвиборної програми на пост ректора Ви визначили модернізацію й розвиток університету як інноваційного, дослідницького, технічного вузу нового типу.

Які саме напрямки потребують, у першу чергу, модернізації, та спираючись на які традиції в колективі університету можна цю модернізацію здійснювати?

Є. С.: Університет – це єдиний організм, і тому зміни необхідні в усіх напрямах роботи. Безумовно, повинні бути пріоритети, але усі ланки університету мають разом рухатись уперед. Адже наша мета – зміцнювати імідж Харківського політехнічного, зробити його «рівним серед рівних» у світовому співтоваристві університетів. Сьогодення потребує швидких змін у навчальній, науковій, виховній, господарчій роботі. Так новий закон «Про вищу освіту» передбачає видачу дипломів безпосередньо університетом, а разом з дипломами – додатків до них європейського зразка. Про це йшла мова багато років, але тільки в цьому році прийнято рішення про те, що кожен випускник отримає додаток до диплому європейського зразка. Університет за короткий час виконав величезний обсяг роботи, підготував двомовні (українською та англійською) як сам диплом, так і додаток до нього. При цьому тільки злагоджена робота всього колективу забезпечила досягнення такого результату.

Це лише один приклад, заспокоюватися рано, оскільки попереду дуже багато важливої роботи. Ми стоїмо напередодні вступної кампанії. Цьогорічний прийом до університету має свої, дуже значні, відмінності, і ми повинні згуртуватися та провести цю кампанію організовано. Від її результатів залежить наше майбутнє, фінансова стабільність та впевненість у подальшому розвитку університету.

Наступний крок – це підготовка до впровадження нового переліку спеціальностей та розробка нового покоління навчальних планів. Робота дуже складна та відповідальна, адже ці навчальні плани будуть визначати концепцію підготовки фахівців на найближчі 5–7 років, і тут ми не маємо права на помилки.

Не менш важливі задачі стоять перед нашими науковцями. Керівництво науковою частиною має, в першу чергу, створити умови, за яких би з’явилась можливість пожвавити госпдоговірну тематику. Конкретними кроками в цьому напрямку мають стати початок практичної діяльності наукового парку, пошук закордонних наукових грантів і, звичайно ж, здобуття наукових грантів нашого Міністерства освіти і науки. Сьогодні дуже важливим важелем є відображення досягнень університету в науково-метричних базах. Хай не всі вони рівнозначні за обсягом та всебічністю інформації, як, наприклад, авторитетний Scopus, однак більшість із них мають значний вплив на формування іміджу університетів, і не варто відмовлятися від їх можливостей.

Належить немало зробити для модернізації діяльності аспірантури та докторантури. Одним із найважливіших завдань є покращення організації наукової роботи студентів і молодих вчених. Хоч ми й маємо певні здобутки в цьому напрямку, і стан цієї діяльності може задовольняти нас сьогодні, але вже завтра, безумовно – ні. Нашими кроками з впровадження європейського підходу до цієї справи мають стати забезпечення мобільності студентів і молодих вчених у наукових дослідженнях, їх участь у міжнародних конференціях, реалізації міжнародних і вітчизняних грантів, створення умов для самостійного отримання молодими талановитими вченими грантів на виконання своїх досліджень.

Значного пожвавлення потребує і міжнародна діяльність нашого університету, це, в першу чергу, розширення прийому студентів та аспірантів-іноземців. Завдання дуже складне, та ми мусимо докласти всіх зусиль для його вирішення. Навчання громадян зарубіжних країн – це сьогодні головна складова нашої фінансової стабільності. Належить відновити всі наші традиційні зв’язки та доповнити їх число новими. Це, безумовно, підвищить наш рейтинг, а головне – дасть реальну можливість мобільності нашим студентам, викладачам та науковцям.

Складним сектором роботи університету завжди була господарська діяльність, що зрозуміло в поточний, економічно нестабільний, період. Найближчим часом ми, перш за все, повинні ввести в експлуатацію першу чергу гуртожитку №2. Сьогодні також вирішується проблема значного переселення наших студентів. Справа в тому, що з державних міркувань нам доводиться залишити гуртожиток на території військового факультету. Здійснюючи відповідне переселення, вважаємо за доцільне розташувати студентів таким чином, щоб кожен факультет або не більш двох факультетів мали окремий гуртожиток. Вирішити багато проблем енергозбереження, покращення умов навчання та проживання нам має допомогти співпраця з Європейським інвестиційним фондом, звідки сподіваємось отримати кошти на реконструкцію. На сьогодні втілення цього проекту йде за планом.

Це, звичайно, тільки коротенький перелік найбільш важливих питань, які сьогодні потрібно вирішувати. Я впевнений, що плідна праця усього колективу дійсно дозволить і надалі розвивати наш університет як інноваційний, дослідницький, технічний вуз нового покоління. Зараз ми почали розробку концепції розвитку нашого університету на період 2015–2025 рр., і я запрошую усіх взяти активну участь у складанні та обговоренні цієї програми.

«Політехнік»: Як Ви й планували, в університеті вже розділено законодавчу й виконавчу гілки влади, тобто посади ректора й голови Вченої Ради. Що нового має з’явитися в її діяльності, на Вашу думку?

Є. С.: Я намагаюся, крок за кроком, виконувати свою передвиборну програму. Одразу можу сказати: не все йде гладко, на все потрібен час. Один із принципових кроків – це розподіл гілок влади. Головна мета цього кроку – це активізація роботи всього колективу та залучення всіх політехніків до вирішення найбільш актуальних питань діяльності нашого університету. Дуже не хотілось би, щоб ми замість вирішення питань та пошуку оптимальних рішень, почали б з’ясовувати, хто головніший у нашому університеті. Найголовніше = це доля Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», і вона в наших руках. Ми маємо зробити все для того, щоб нам не було соромно перед майбутніми поколіннями за те, що ми не виконали достойно своєї місії.

«Політехнік»: Яким чином має активізуватися співпраця зі студентським активом, зокрема, залучення його до вдосконалення організації навчального процесу?

Є. С.: Інтереси студентства в нашому університеті сьогодні представляють дві організації – студентський профком та Орган студентського самоврядування «Студентський Альянс». В обох організаціях нещодавно змінилося керівництво, на зміну попереднім лідерам обрано нових, і ми сподіваємося, що й надалі ці структури будуть знаходити можливості для спільної й ефективної співпраці на благо студентської спільноти. Сьогодні студентство за максимальною квотою представлено в усіх органах, що являють систему управління університетом – у Вченій раді, де студенти є членами всіх її 6 комісій, у конференції трудового колективу, у табірній комісії, де вирішуються важливі проблеми оздоровлення студентів. У факультетських вчених радах теж обов’язково є представники студентів и т. ін. Це дозволяє лідерам, представникам інтересів студентів реально впливати на вирішення практично всіх питань життя університету. Сподіваюся, що вони зуміють цією можливістю скористатися і ефективно співпрацювати з професорами й викладачами.

«Політехнік»: Яких першочергових заходів уже вжито керівництвом університету в соціально-економічній сфері?

Є. С.: На порозі – літо, а, значить, і проблема відпочинку. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб на повну потужність запрацювала наша спортивна база в урочищі Фігуровка. На жаль, цього року ми не маємо можливості організувати в нашому таборі дитячий заїзд, але ми плануємо провести три зміни, для 100 осіб кожна, починаючи з 13 липня. Зараз там інтенсивно ведуться підготовчі роботи. Як уже було згадано раніше, сьогодні ми проводимо величезну роботу з поліпшення умов проживання студентів у гуртожитках. На жаль, це не швидка робота, і, як завжди, заважає брак необхідних коштів. Та все ж, слід відзначити, що нам вдалося повністю розрахуватися за комунальні платежі, що дало можливість преміювати наших співробітників за велику роботу з акредитації багатьох спеціальностей університету, а також наших ювілярів.

«Політехнік»: Які заходи планує ректорат на честь відзначення 130-річчя університету?

Є. С.:Сподіваюся, що святкування 130-річчя нашого славетного вузу послужить ще більшому згуртуванню випускників, студентів і співробітників на основі вікових традицій Харківського політехнічного. Сьогодні ми складаємо план святкування ювілею НТУ «ХПІ». Найближчим часом ми його оприлюднимо. Відразу хочу сказати, що цей план не є закритим документом. Якщо у когось є цікаві пропозиції, будь ласка, звертайтеся з ними до проректора Юрія Дмитровича Сакари. Цей план містить багато цікавих заходів, і, сподіваюся, ми їх втілимо. Залучення колективу до всіх сфер діяльності університету дозволить викладачам, співробітникам, студентам, нинішнім і майбутнім, реалізувати свій потенціал.

«Політехнік»: Бажаємо втілення всіх ваших планів, Євгене Івановичу, всебічної підтримки колективу і дякуємо за цікаву бесіду!