«1941–1945: фотоісторія у родинному альбомі»

Колись Лев Толстой казав, що справжня історія лише тоді буде написана, коли дізнаємося про те, що робив, про що думав, що відчував кожний учасник подій у кожну хвилину буття. Чому так? Бо всі люди – творці історії.

У сьогоднішній історичній науці все більш популярною стає мікроісторія, яка цікавиться не історією країн, не масштабними подіями, а долями звичайних людей. Публічна історія (свідчення, які залишають пересічні громадяни) у ХХІ ст. розглядається як неодмінний чинник розвитку громадянського суспільства, бо це не історія держав, а історія людей (громади). Наблизитися до справжньої Історії, про яку мріяв Толстой, якоюсь мірою дозволяє проект Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» «Минуле у родинному вимірі», у межах якого з вересня 2014 р. до квітня 2015 р. пройшов міський краєзнавчий конкурс «1941–1945: фотоісторія у родинному альбомі», організований нашим музеєм за участю низки громадських, державних і приватних організацій (див. газету «Політехнік» №8 від 14 травня 2015 р.).

За результатами конкурсу у Науково-технічній бібліотеці ХПІ 6 травня 2015 р., напередодні 70-річчя Перемоги, відкрилася виставка, на якій було представлено близько 60 фотографій з есеїстичними розповідями про героїв фото.

«Домашня історія» постає часто несподіваною – негероїчною (ну, хіба ми могли б прочитати у когось з офіційних істориків про те, як радянські солдати крали спирт, щоб відсвяткувати якусь подію?), здавалось би надто дрібною, побутовою, незначущою (наприклад, розповідь про те, як німецький лікар врятував маленьку українську дівчинку, яка, граючись, засунула зернятку кукурудзи у вухо, від чого у неї почала боліти голова), і навіть іноді не зовсім патріотичною (усіх відвідувачів виставки вразили фотографії весілля молодят-українців, зроблені німцями в окупованому Харкові, як і обставини цього незвичайного шлюбу, який врятував двох харків’ян від примусових робіт у «Великій Німеччині»).

Однак ця історія, яка оперує не цифрами з шістьма нулями, не стовпчиками дат, не іменами полководців, по-перше, правдива, а по-друге, – багатомірна, тобто дає нам стереоскопічне бачення Минулого, дослідження якого харківським студентством продовжується, оскільки Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» вже оголосив новий краєзнавчий конкурс – «Історія одного трикутничка», учасникам якого пропонується знайти в родинному архіві лист з Другої світової війни та написати коментар нащадка. Залишається додати, що протягом червня – серпня 2015 р. виставка «1941–1945: фотоісторія у родинному альбомі» експонуватиметься у Харківському історичному музеї, у вересні її побачать студенти та співробітники ХНАДУ, а згодом вона помандрує по інших навчальних та культурних закладах міста. За результатами зібраних унікальних матеріалів планується видати книгу, яка, безперечно, стане вагомим внеском до створення «народної історії» Другої світової війни.

Доцент М. Красиков, директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ»