Паблік рилейшнз як сучасна необхідність

[О. Горошко, І. Ільченко, В. Міщенко]
#6-7 от 16.03.2005

Кафедра міжкультурної і ділової комунікації у співдружності з кафедрою бізнесу і контролінгу відкриває спеціалізацію „Паблік рилейшнз”. Її будуть вивчати після бакалаврату студенти спеціальності „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (МЗЕД). Вони одержать дипломи спеціалістів з МЗЕД зі спеціалізацією „Зв’язки з громадськістю”.

Протягом останнього десятиріччя в Україні багато говорять і пишуть про паблік рилейшнз (PR) – специфічну комунікативну практику, спрямовану на встановлення взаєморозуміння і доброзичливих, довірливих відносин між громадськими суб’єктами, якими виступають окремі особистості, групи людей, суспільство в цілому, а також різні організації та виробничі структури.

Паблік рилейшнз прийнято вважати новою сферою діяльності. Але історія PR іде з далекого минулого. Як засіб впливу на суспільну думку, нехай і не позначений якимись спеціальними термінами, ця діяльність існує з давніх часів. Будь-яка організація, що претендувала на оптимізацію відносин із соціально-політичним середовищем, удавалася до прийомів PR. Ще античні Греція і Рим, Давня Русь, королівські двори, церкви намагалися цілеспрямовано впливати на громадськість. Важко уявити собі організацію, яка була б байдужа до думки громадськості і хоча б почасти не намагалася скласти про себе сприятливе враження за будь-яких соціальних умов.

Існування і функціонування паблік рилейшнз як професіональної діяльності завжди зумовлені законами, традиціями, потребами суспільства, його спроможністю прийняти цю діяльність. “Тільки в суспільстві, де особистість користується всією гамою громадянських прав і свобод, де людина сприймається як індивідуальність, на вчинки якої можна вплинути лише шляхом заохочення, переконання, особистого зацікавлення, а не наказу чи підкорення тотальній волі держави або колективу, тільки там і тоді виникає історична потреба в новій атмосфері стосунків між людьми, між державою і громадянами, між організацією і громадськістю, тобто об'єктивна необхідність у розвитку професіонального інституту паблік рилейшнз” [Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ: Інститут соціології НАН України, 1997. – С. 38].

Для адміністративно-командної системи, що довгий час панувала у нашому суспільстві, цікавим був тільки метод прямого впливу на населення. Зараз ситуація помітно змінюється. Сучасна людина все менше піддається маніпулюванню, а роль зворотного зв'язку із громадськістю стає запорукою успішної діяльності кожної організації. Будь-яка серйозна акція як державних, політичних, так і приватних організацій потребує відповідної серйозної інформаційної підготовки. У сучасному суспільстві, коли змінюється характер відносин людини і природи, людини і держави, соціальних інститутів і держави, суб’єкти суспільних відносин шукають нові шляхи побудови ефективних комунікативних зв'язків.

Гостра потреба у фахівцях у сфері PR, так само як і в інших нових професіях, пов’язаних із масовими комунікаціями виникла в Україні наприкінці ХХ століття. Референт, спічрайтер, іміджмейкер, конфліктолог, прес-секретар – професії, що об’єднуються терміном “комунікатор” (див.: Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии ХХ века. – М.:”Рефл-бук”, К.: “Ваклер”, 2000. – С. 10), стали украй необхідними в зв’язку зі збільшенням кількості інформації, необхідністю її контролю, високими вимогами до якості інформації, проголошенням цінностей “прозорої” державної діяльності. Комунікативні технології, спрямовані на вплив на індивідуальну і масову свідомість, вже стали необхідними і затребуваними українськими соціальними суб’єктами. Але ж проблема підготовки професіоналів у сфері зв’язків з громадськістю залишається гострою і такою, що потребує розгляду і вирішення на державному рівні. Наш університет є ініціатором багатьох успішних інновацій в освітній системі України (упровадження дистанційного формату навчання і розробка його методології, створення кар’єрного центру для студентів, успішне співробітництво з західними партнерами в галузі бізнес-освіти і т.д.).

Однією з таких інновацій, на наш погляд, може стати і підготовка фахівців у царині економічного PR. Це може бути обумовлено тим фактом, що одним з першорядних завдань PR є забезпечення сприйняття фірми як гідного представника країни походження або базування, а також належного члена місцевого суспільства. Це і визначає актуальність відкриття спеціалізації PR саме у рамках спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» і визначає доцільність виділення підготовки спеціалістів із зв’язків з громадськістю в окрему спеціалізацію у рамках цього напрямку.

Знання, які можуть бути необхідними у професійній практиці PR: мистецтво комунікацій, психологія, соціальна психологія, соціологія, політичні науки, економіка, основи менеджменту та етика. Необхідні також і технічні знання та навички для дослідження думок, аналізу громадських задач, медіа-стосунків, директ-мейла, інституціональної реклами, публікацій, виробництва фільмів/відео, спеціальних подій, промов і презентацій.

Тому на базі дисциплін на рівні бакалаврату менеджменту зовнішньоекономічної діяльності планується викладання таких курсів:

Базові:

  1. Основи теорії та практики PR.
  2. Теорія комунікацій.
  3. Маркетингові комунікації.
  4. Психологічні основи PR.
  5. Міжнародний PR.
  6. Правове забезпечення PR-діяльності.

А також викладання ряду спецкурсів:

Отже, кваліфікація спеціаліста із зв’язків з громадськістю передбачає оволодіння необхідними знаннями і навичками, які даються у межах запропонованого циклу комунікативних дисциплін і бакалаврату з менеджменту ЗЕД, для виконання функцій прес-секретаря, менеджера комунікаційної структури, експерта, консультанта, референта, менеджера з кризових ситуацій і тому подібне.

У зв’язку з цим професійна діяльність випускника може бути спрямована на вивчення та розробку відповідних рекомендацій з формування громадської думки усередині країни та за кордоном; створення єдиного міжнародного економічного, екологічного, культурного та інформаційного простору; а також інтеграції процесів, які пов’язані з глобалізацією вітчизняної економіки та інтеграції України в єдиний економічний простір Європи.

О. Горошко, завідувачка кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови НТУ “ХПІ”, І. Ільченко, керівник Центру зв’язків з громадськістю і пресою ХНУ ім. В.Н. Каразіна, В. Міщенко, завідувач кафедри бізнесу та контролінгу НТУ “ХПІ”.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Національний університет цивільного захисту України Народная украинская академия Харківський національний автомобільно-дорожній університет Національний фармацевтичний університет Національний гірничий університет