З 1 по 3 червня відбувся науково-методичний семінар з питань організації
навчального процесу за кредитно-модульною системою. Учасниками цього заходу
стали викладачі та завідувачі випускаючих кафедр за 7 спеціальностями:
технологія машинобудування (кафедра різання матеріалів та різальних інструментів);
підйомно-транспортні, будівельні, дорожні машини і обладнання (кафедра
підйомно-транспортних машин та обладнання); електромеханічні системи
автоматизації та електропривод; електропобутова техніка (кафедра автоматизованих
електромеханічних систем); електронні системи; фізична та біомедична електроніка
(кафедра промислової та біомедичної електроніки).
Доповідачами про завдання та мету експерименту, в якому бере участь НТУ "ХПІ",
були ректор університету Л.Л. Товажнянський, проректори Є.І. Сокол, Ю.Д. Сакара,
а також завідувач кафедри електричних апаратів Б.В. Клименко.
Цей експеримент в НТУ "ХПІ" почнеться 1 вересня 2004 року. За новою системою
будуть використовуватися і нові оцінки: A (відмінно) - відмінна робота з однією
незначною помилкою; B (дуже добре) - вище за середнє, але з кількома помилками;
C (добре) - звичайна робота з кількома значними помилками; D (задовільно) -
посередньо, зі значними недоліками; E (достатньо) - виконання задовольняє
мінімум критеріїв оцінки; FX (не здано) - для одержання кредиту потрібна деяка
доробка; F (не здано) - для одержання кредиту потрібна значна доробка.
Загалом мету впровадження кредитно-модульної системи можна визначити, як
зближення вітчизняної освітньої системи з європейською, визнання за кордоном
результатів навчання у вітчизняних закладах освіти, надання студентам можливості
продовжити навчання в іншому закладі для одержання диплома, ступеня,
кваліфікації, а також можливості використання досвіду і ресурсів іншого закладу
для поглиблення освіти.
Основні ж завдання кредитно-модульної системи на семінарі були визначені так:
адаптація системи вищої освіти України до ідей Болонського процесу для
забезпечення мобільності студентів у процесі навчання; забезпечення гнучкості
підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та світового
ринків праці; стимулювання учасників навчального процесу до підвищення якості
вищої освіти.