Таку назву мала художня виставка, яка пройшла з 17 по 27 березня у нашому місті. Міські дворики, особливо старі, – реальність, яка стрімко зникає – і у фізичному, і у метафізичному сенсі. Двір перестає бути середовищем, де люди живуть: відзначають свята (зокрема, 9 травня), події у родинному житті (весілля, поминки), гуляють із дітьми, влаштовують дворові концерти, вистави. Та у сучасному дворі й місця для культурного простору зазвичай вже майже нема: скрізь гаражі, льохи, сарайчики, прибудови. А старі терасочки, веранди, дерев’яні сходи, двері столітньої давності (усі – неповторні!) або зовсім нищаться, або модернізуються до невпізнанності.

Тому й виникла сім років тому ідея зафіксувати хоча б на фото, відео та засобами образотворчого мистецтва втаємничену красу старого Харкова, яка відкривається лише «посвяченим» – тим, хто дійсно любить своє місто і для кого Пам’ять – не пусте слово.

«Харківські дворики – forever!» – у певному сенсі підсумкова виставка. Протягом 2010 – 2012 років Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» провів серед студентів чотири міські краєзнавчі конкурси «Харківські дворики», у яких узяло участь понад 300 представників різних вузів. У виставках за результатами конкурсів, що проходили у Харківському художньому музеї, Пархомівському художньому музеї ім. П. Ф. Луньова та інших закладах культури і освіти, брали участь і професійні художники та фотографи. І на виставці в Муніципальній галереї, крім робіт творчої молоді, також демонструються картини і фото відомих майстрів: Володимира Оглобліна, Святослава Вовчука, Романа Агасяна, Геннадія Кавтарадзе, Олександра Шила, Олександра Лисенка, Алли та Галини Хміль, Лесі Каменної та деяких інших.

У межах виставки відбувся «Фестиваль актуальної пам’яті», організатором якого виступили Харківська муніципальна галерея, Харківське відділення Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ». У програмі фестивалю були «Вечір дворової пісні» (з презентацією книги відомого барда Володимира Васильєва про харківську авторську пісню), «Вечір пам’яті поета і барда Льва Болдова» (непересічної постаті у культурному житті Харкова 2000-х і учасника проекту «Харківські дворики»), культурологічна дискусія «Чи можна і треба врятувати старий Харків?», вечір «Одно-класники. Поетичний діалог: Ірина Легонькова і Михайло Красиков», де тема пам’яті – історичної (суспільної) та особистої – була домінуючою.

Доки нам є про що (і кого) пам’ятати, доти ми люди!

З. Мельник