Передвиборна програма кандидата на посаду ректора НТУ «ХПІ», д. т. н., професора, проректора Сокола Євгена Івановича

Передмова

Новий Закон України «Про вищу освіту» передбачає докорінні зміни в діяльності як університетів, так і окремих громадян. Останні події, що відбулися в нашій країні й суспільстві, вимагають нових підходів у роботі нашого університету та переосмислення державної, громадянської позиції кожного співробітника. Наступна програма розкриває моє бачення подальшого розвитку нашого університету. Її реалізація, безумовно, неможлива без участі всіх співробітників та студентів. Я сподіваюся на вашу підтримку, на те, що ми разом будемо і далі розвивати наш університет, підвищуючи його авторитет в Україні і всьому світі.

Мета програми: модернізація та розвиток Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» як інноваційного, дослідницького, технічного університету нового типу. Університету, що інтегрує передові навчальні технології, міждисциплінарні наукові дослідження та наукоємні технології світового рівня для підготовки інтелектуальної, інженерної еліти для економіки України. Університету, що активно впливає на процеси розвитку економіки регіону і, водночас, буде відомий у світі, як один із 500 кращих університетів за рейтингом QS World University Rankings.

Наш університет гідний претендувати на роль провідного університету України, який формує перспективи розвитку головних галузей економіки та соціальної сфери.
НТУ «ХПІ» бачить себе через 10 років:

– університетом, який забезпечує Україну кадрами високої кваліфікації в технічній, економічній та соціальній сферах;
– науково-дослідницьким університетом з колективом професіоналів у галузі освіти та науки, який поєднує інноваційну активність з розробкою наукоємних технологій;
– віртуальним університетом з міжвузівським мобільним колективом викладачів та студентів, з міжнародними освітніми програмами та науковими проектами, зі спілкуванням кількома мовами: українською, російською, англійською, німецькою;
– одним із національних ресурсних центрів інформаційних технологій, університетом із міжнародними програмами післявузівської підготовки;
– університетом з високим рівнем фізичної культури та спорту.

Програма містить наступні розділи, які охоплюють головні напрями розвитку нашого університету.

У сфері розвитку академічної демократії

Закон «Про вищу освіту» дозволяє суттєво демократизувати університетське життя. Одним з головних завдань є формування місії університету. Я пропоную таке її визначення: НТУ «ХПІ» є старішим політехнічним ВНЗ України, зорієнтованим на підготовку інженерних та наукових кадрів. НТУ «ХПІ» втілює політику розвитку університету як центра: освіти, науки, культури, спорту; характеризується: високим рівнем знань випускників, фундаментальною їх підготовкою в галузі математики, фізики, інформатики, хімії; веде освітній процес невідривно від наукових досліджень; виховує студентів на підставі загальнолюдських цінностей. Для реалізації цих можливостей необхідно:

– створити Наглядову раду університету з залученням провідних науковців, керівників промислових підприємств;
– оскільки згідно з новим законодавством Вчена рада університету зобов’язана затверджувати щорічний бюджет і потім заслуховувати звіт про його виконання для забезпечення фінансової прозорості, доречно розділити законодавчу та виконавчу гілки влади, тобто, посади ректора і голови Вченої ради;
– створити комісії Вченої ради з основних питань діяльності університету. Рішення Вченої ради повинні готуватися комісіями, а не адміністрацією університету;
– запровадити у газеті «Політехнік» практику дискусій з головних проблем розвитку університету;
– створити на сайті університету сторінку для обговорення нагальних проблем діяльності університету.

У галузі освіти

Однією з головних складових діяльності університету є, безумовно, навчальний процес, а основною ланкою – кафедра. Від конкретного та вірного підходу до організації навчального процесу залежить доля кожного співробітника і студента.

Першочерговими завданнями в цьому напрямі є:

– формування оновленого переліку спеціалізацій, за якими відбувається підготовка в університеті, з урахуванням тенденцій змін у структурі промисловості України в зв’язку з інтеграцією до Європейського союзу та створенням нових спеціальностей;
– оптимізація на цій основі структури університету, переліку кафедр та факультетів;
– трансформація навчальних планів з урахуванням зменшення навантаження на одного викладача до 600 годин. При цьому необхідно врахувати те, що хоч гуманітарний цикл не є обов’язковим, але тут потрібно зберегти певні традиції в підготовці гуманітарно-технічної еліти.

У новому поколінні навчальних планів треба передбачити:

– зменшення кількості нечисленних навчальних груп;
– впровадження нової концепції вивчення іноземної мови в університеті;
– формування блоку дисциплін реального вільного вибору студентом із урахуванням потреб роботодавця.

Протягом п’яти років необхідно вжити наступних заходів:

– розширення експерименту з дуальної форми організації навчального процесу за рахунок включення спеціальностей ІТ напряму;
– переакредитація спеціальностей і спеціалізацій та отримання відповідного ліцензійного обсягу підготовки фахівців за денною та заочною формами навчання;
– відповідність усіх спеціальних кафедр університету ліцензійним та акредитаційним вимогам;
– залучення органів студентського самоврядування та профспілкового комітету студентів до активної участі в організації навчального процесу;
– створення умов для розширення мобільності студентів шляхом укладання договорів з українськими та закордонними ВНЗ;
– акредитація та розширення підготовки на комерційній основі, підвищення кваліфікації працівників промисловості за більшістю спеціальностей університету;
–створення умов для акредитації коледжами (м. Харків та м. Полтава) рівня підготовки молодшого бакалавра шляхом кадрової підтримки;
– провести оптимізацію Чернівецького факультету з метою приведення у відповідність витрат на його утримання та переліку спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців, відповідно до потреб регіону;
– подальший розвиток дистанційної форми навчання шляхом перетворення існуючих НКЦ у центри дистанційної освіти, а також залучення студентів до навчання за масовими онлайновими курсами;
– збільшення контингенту іноземних студентів за рахунок укладання договорів із зарубіжними країнами, з якими раніше університет не співпрацював;
– трансформація профорієнтаційної роботи до сучасних умов за рахунок розширення рекламної діяльності в соціальних мережах; проведення радою молодих вчених конкурсів за майбутнім фахом; охоплення більшого контингенту абітурієнтів за допомогою інформаційних технологій;
– послідовне викорінення елементів формального втілення основних принципів Болонського процесу щодо організації навчального процесу.

Співпраця зі студентами

Студенти є рівноправними учасниками навчально-наукового процесу. Від активної та неформальної їх участі в розбудові університету залежить кінцевий успіх нашої роботи. Тому університет повинен забезпечити необхідні умови для розвитку студентства. Для цього протягом першого року діяльності необхідно:

– розробити Положення про фінансування діяльності органів студентського самоврядування відповідно до Закону «Про вищу освіту»;
– надати можливість усім студентам отримувати додаток до диплому Європейського зразка;
– створити бізнес-інкубатор НТУ «ХПІ» з метою доведення ідеї до продукту та залучення інвестицій до втілення студентських бізнес проектів у життя;
– за допомогою центра «Кар’єра» сприяти не лише працевлаштуванню за спеціальністю, а й пошуку роботи під час канікул, використовуючи співпрацю з партнерами для укладання угод на канікулярний період (наприклад, програма Working Travel);
– сформувати варіативну частину навчального плану для вільного вибору студенту не формально, а з урахуванням орієнтації на майбутнє працевлаштування.

Протягом п’яти років:

– активізувати співпрацю зі студентським активом (Студентський альянс, профспілковий актив, старости груп та ін.), залучивши їх до вдосконалення організації навчального процесу;
– розширити можливості мобільності студентів шляхом закордонного стажування, включеного навчання, практик, подвійних дипломів та інше;
– надати фінансові та організаційні можливості участі студентів у конференціях, у тому числі закордонних, та сприяти публікаціям і патентно-ліцензійній роботі.

У галузі наукової та інноваційної діяльності

Головним чинником Болонського процесу є поєднання навчальної та наукової роботи. Цьому питанню треба приділити особливу увагу, оскільки статус дослідницького університету передбачає відповідні вимоги до рівня наукової роботи викладачів, студентів та наукових співробітників. Таким чином, протягом першого року необхідно:

– щороку на засіданні Вченої ради підводити підсумки науково-дослідницької роботи за конкретними показниками, які додають балів університету, а також затверджувати план наукових робіт на наступний рік, згідно з яким проводити розподіл коштів;
– запровадити систему економічного стимулювання за публікації в виданнях Scopus та отримання індексу Гірша, а також за патентно-ліцензійну роботу;
– розширити співпрацю з НАН України з метою отримання спільних грантів та використання унікального обладнання, розширення підготовки аспірантів та докторантів;
– докорінно змінити характер діяльності аспірантури, зміцнивши її потужним освітнім компонентом;
– розробити систему матеріального заохочення аспірантів, докторантів та їх керівників;
– організувати у складі НДЧ групу з пошуку та відбору замовлень на виконання науково-дослідницьких робіт.

Протягом п’яти років потрібно:

– забезпечити рівномірне фінансування штатних працівників науково-дослідницької частини протягом усього року;
– створити економічні умови для отримання замовлень на виконання господарсько-договірних робіт. Закінчити формування наукового парку;
– особливу увагу приділяти науковій розробці питань енергозбереження та оборонної тематики;
– створити умови для виробництва дослідних зразків на виробничій базі НТУ «ХПІ» з їх демонстрацією на виставках для подальшого продажу як інтелектуальної власності;
– пожвавити діяльність, спрямовану на отримання грантів різного рівня, звернувши особливу увагу на міжнародні гранти;
– збільшити кількість студентів – учасників науково-дослідницької роботи кафедр, у тому числі з оплатою.

У галузі методичної роботи

Методичний супровід забезпечує гарантію якості навчання. У цій галузі нам належить зробити дуже багато. Головними напрямами цієї роботи протягом першого року є:

– створення концепції гарантії якості освіти, яка передбачає перелік наступних документів – положення про організацію системи забезпечення гарантії якості освіти; положення про рейтингову оцінку викладача, кафедри, факультету; положення про рейтингову оцінку студентів; положення про організацію навчального процесу та інших;
– створення єдиної інформаційної системи, яка охоплює всі сторони роботи університету на базі безпаперових технологій та автоматизованої системи управління навчальним процесом на базі АСК ВНЗ.

Протягом п’яти років потрібно:

– розробити план забезпечення всіх позицій навчального плану методичною літературою, звернувши особливу увагу на методичний супровід самостійної роботи студента та ширше використання електронної форми з метою зменшення витрат на видання;
– розробити положення про викладання дисциплін фундаментального циклу з формуванням потоків та затвердженням програм методичною радою університету;
– вдосконалити систему підвищення кваліфікації викладачів з урахуванням внутрішньої системи курсів, які потрібно ліцензувати.

У сфері міжнародної діяльності

Міжнародна співпраця передбачає підвищення ефективності навчальної та наукової діяльності за рахунок впровадження передового світового досвіду. Для досягнення цієї мети протягом першого року потрібно:

– збільшити кількість контрактерів-постачальників та підвищити ефективність їх роботи;
– розширити географію країн, наприклад, у бік іспаномовних, за рахунок співпраці з посольствами та міністерствами освіти цих країн;
– організувати бізнес-курси (російська, українська мови, умови ведення бізнесу в Україні та інше) для іноземних бізнесменів, які передбачають працювати в Україні;
– забезпечити мовну підготовку (наукова мова) для іноземних студентів – бакалаврів, магістрів, які планують навчатися в магістратурі й аспірантурі України без проходження підготовчого етапу;
– запропонувати поглиблені курси російської мови для іноземних спеціалістів-філологів;
– забезпечити поглиблену підготовку іноземних студентів, які навчаються в НТУ «ХПІ» на 1 курсі, на базі ФМО;
– інтенсифікувати співпрацю з посольствами іноземних країн у царині культурних, наукових та академічних обмінів для студентів та викладачів університету.

Протягом п’яти років необхідно поступово:

– збільшувати число міжнародних угод із закордонними освітніми установами з метою збільшення можливості обміну студентами, викладачами та науковими співробітниками на безоплатній основі;
– передбачати в межах міжнародних угод залучення висококваліфікованих іноземних викладачів для читання лекцій;
– розширити практику створення програм спільних дипломів;
– підвищити якість та конкурентоспроможність навчальних програм з метою збільшення контингенту іноземних студентів до 2500 осіб;
– створити економічні умови, зацікавивши керівників у збільшенні контингенту іноземних аспірантів до 100 осіб;
– створити представництва Британської Ради, Інституту Гете, Альянс Франсез на базі університету.

У соціально-економічній сфері

Важливим чинником роботи університету є його матеріально-технічне забезпечення, соціальний стан та фінансово-економічна стабільність. Незважаючи на складну ситуацію в економіці України, необхідно протягом першого року зробити наступні кроки для стабілізації роботи нашого університету:

– розробити та запровадити положення про прийняття бюджету університету. Проект бюджету повинен складатися комісіями Вченої ради за пропозиціями структурних підрозділів;
– розробити план заходів із ресурсоенергозбереження;
– завершити реконструкцію гуртожитку №2 по вул. Тимурівців, 9а;
– відремонтувати перший поверх корпусу У-5 та використовувати його приміщення в навчальному процесі;
– оптимізувати використання корпусу У-3 для навчального процесу;
– кардинально оновити спортивну базу в урочищі Фігуровка для студентів, дітей та співробітників університету;
– знизити плату за користування послугами спортивного комплексу для співробітників університету.

Протягом п’яти років потрібно:

– створити дієвий структурний підрозділ університету, який би займався залученням коштів для розвитку університету, пошуком альтернативних джерел фінансування його життєдіяльності;
– для забезпечення фінансової стабільності університету необхідно: підвищити ефективність фонду асоціації випускників НТУ «ХПІ», щорічно збираючи кошти на суму до 5–7 млн. грн.; підвищити ефективність науково-дослідницьких робіт; створити ендаумент фонд для підтримки навчальної та наукової діяльності;
– залучити структурні підрозділи університету: навчально-виробничий центр, науково-технологічний і навчальний центр НТУ «ХПІ», Палац студентів, спортивний комплекс, друкарню до створення засобів фінансової стабілізації університету;
– розширити участь у реалізації міжнародних навчальних та наукових грантів;
– розробити та запровадити положення про матеріальне заохочення професорсько-викладацького складу;
– розробити та запровадити положення про закріплення аспірантів та молодих вчених в університеті;
– здійснювати на регулярній основі обов’язковий ремонт аудиторного фонду, забезпечувати стабільний режим опалення, за рахунок чого забезпечувати комфортні умови в навчальних корпусах, приміщеннях загального користування та ін.;
– здійснити реконструкцію та введення до навчального процесу корпусу по вул. Фрунзе, 13;
– відновити роботу профілакторію для студентів;
– завершити будівництво стадіону на кафедрі фізичного виховання та розпочати будівництво лижної бази.