15–17 жовтня в НТУ «ХПІ» відбулася XXІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я». Організаторами цього наукового форуму виступили: Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Мішкольцcький університет (Угорщина), Магдебурзький університет (Німеччина), Петрошанський університет (Румунія), Познанська політехніка (Польща), Софійський університет (Болгарія).

Цього року в роботі 28 секцій взяли участь близько 1000 учасників, які представляють науковий потенціал України та світу.

Ідея проведення в НТУ «ХПІ» наукової конференції з інформаційних технологій виникла 22 роки тому. Перша Міжнародна науково-практична конференція MicroCAD-1993 нараховувала 14 секцій. В її роботі взяли участь 460 учасників.

«Ця міжнародна конференція була заснована Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» та Мішкольцським технічним університетом (Угорщина). Вперше вона пройшла в нашому університеті та супроводжувалася виставкою комп’ютерної техніки й інформаційних технологій. В подальшому конференція стала проводитися одночасно в двох вузах, за участю університетів Польщі, Болгарії, Німеччини, Росії, Франції, Румунії, України та Угорщини. Ми глибоко поважаємо тих, хто започаткував MicroCAD – як наших вчених, так і зарубіжних партнерів», – сказав ректор НТУ «ХПІ» професор Л. Л. Товажнянський.

«З року в рік MicroCAD стрімко розвивається і вже перетворилася на одну з найбільших та найпотужніших науково-практичних конференцій, в якій беруть участь практично всі викладачі, аспіранти та студенти, що займаються науково-дослідницькою роботою. Кожен факультет організовує свою секцію та забезпечує можливості для проведення секційних доповідей і організації дискусій з відповідних проблем науки і техніки. Доповіді учасників, надруковані в збірниках конференції, мають статус наукових публікацій викладачів та аспірантів.

Необхідно відзначити, що в рамках цієї конференції розглядається величезна кількість наукових проблем 40 наукових шкіл університету: хімія та хімічна технологія, машинобудування, механіка і фізика, транспорт, енергетика, аерокосмічна техніка, електроніка, електротехнічна механіка, радіофізика, медицина, інформаційні технології, гуманітарні науки та інше. Традиційно на конференції представляють свої дисертаційні роботи майбутні доктори та кандидати наук.

З великим інтересом на пленарних засіданнях заслуховуються доповіді закордонних вчених з актуальних проблем сучасної науки. Ці доповіді свідчать про те, що велика кількість наукових проблем вирішується спільно вченими Харківського політеху та провідних університетів країн Європи. В цих же країнах навчаються наші студенти, проходять виробничу практику, захищають дипломні роботи. Розпочата практика здобуття подвійних дипломів за однією спеціальністю.

На жаль, ситуація, що склалася в Україні на сьогоднішній день, не дозволила багатьом іноземним гостям приїхати на конференцію до Харкова. Ми сподіваємось, що наступного року ми відновимо цю важливу практику проведення міжнародних науково-практичних конференцій», – зазначив ректор.

Отже проведення цього наукового форуму давно стало доброю традицією для нашого університету. Головне його завдання – поглиблення практики комп’ютерних технологій, як технологій загального застосування для широкого використання у різних галузях діяльності людини; технологій, які розвивають користувача та удосконалюють і умови, і результати його праці. Щорічні зустрічі у Харкові поєднані ідеологією та практикою комп’ютерних інформаційних технологій та з успіхом виконують це завдання.

Проректор НТУ «ХПІ» професор А. П. Марченко відзначив: «Такі конференції, як MicroCAD – 2014 є надзвичайно важливими для вищих навчальних закладів, зокрема і для нашого університету. Тут підводяться підсумки наукової роботи кафедр та факультетів за цілий рік, звучать доповіді, які зацікавили науковців на загальноуніверситетських заходах, на яких доповідаються кандидатські дисертації та результати досліджень за тематикою наукових колективів».

На пленарному засіданні MicroCAD – 2014 з доповідями виступили директор Українського науково-дослідницького інституту масел і жирів Національної академії аграрних наук України Павло Федорович Петік («Науково-технічні проблеми розвитку технології жирів»), начальник Управління розробок гібридних приводів і безступінчастих трансмісій, академік АН вищої школи України, д. т. н., завідувач кафедри автомобіле- і тракторобудування НТУ «ХПІ», професор В. Б. Самородов («Новий напрямок у розвитку українського тракторобудування»), завідувач кафедри фізичної хімії, професор М. Д. Сахненко («Функціональні покриття електролітичними сплавами: принципи синтезу, керування властивостями, природа синергізму»).

Павло Федорович Петік: «Масложирова галузь України – це потужний комплекс, який об’єднує підприємства, що займаються виробництвом олійних культур, їх транспортуванням, збереженням, переробкою та реалізацією масложирової продукції, орієнтованої на експорт. Тому масложирова галузь – важлива частина аграрної промисловості України. Забезпечення взаємодії складових розвитку галузі реалізується нашим інститутом разом з кафедрою технології жирів і продуктів бродіння НТУ «ХПІ» (завідувач професор Ф. Ф. Гладкий) на основі системного підходу, що дозволяє правильно оцінювати можливі перспективні напрямки розвитку цієї галузі промисловості. Сьогодні кафедрою технології жирів і продуктів бродіння успішно ведуться наукові дослідження з розробки нових технологій з різних напрямків, важливі для нашої галузі. Дякую за теплий прийом, організація конференції прекрасна».

Професор Вадим Борисович Самородов: «Конференція проводиться завжди на дуже високому рівні. Її значення величезне! І не тільки тому, що на цьому науковому форумі ми обмінюємося найновішими науковими здобутками, а й тим, що конференція збирає велику кількість студентської молоді. Хотілося б, щоб аудиторія, де проводиться такий значний науковий форум, була ще більшою, також важлива онлайн-трансляція конференції. Мені сподобалися цікаві доповіді П. Ф. Петіка та М. Д. Сахненка. Все це підтверджує, що ХПІ – діє, працює, живе!!! Сподіваюся, що співпраця університету із науковими установами та промисловими підприємствами буде тривати ще не один рік та матиме продовження не лише на європейському, а й на світовому рівні!»